Мрія, що стала дійсністю
У дитинстві у всіх мрії крилаті. Коли виростаємо, вони стають більш приземленими. Та є романтики, які не зраджують своїх юних мрій, а втілюють їх у життя. До них належить і косів’янин Василь Васильович Максим’юк.
Професійні водії та автолюбителі добре знають його як акумуляторника, майстра «Золоті руки», який швидко і якісно може відремонтувати автомобіль. Василь Васильович працював у Косівському АТК, згодом — у «Скіф-Авто».
Народжений у сім’ї відомого майстра-будівельника Василя Миколайовича та ланкової-вишивальниці Олени Семенівни Максим’юків, він з раннього дитинства знав ціну праці, вміє працювати із задоволенням.
Майже двадцять років тому на вулицях нашого міста з’явилася яскрава автівка «Опель-Рекорд». У той час ще у Косові не було такої кількості красивих автомобілів, тому рукотворне диво Василя Васильовича із захопленням оглядали всі. Максим’юк зібрав свою «ластівку» практично із металобрухту, скрупульозно відновив по деталях, зробив шкіряний салон.
Десь глибоко в серці майстер виношував мрію — побудувати гвинтокрил. Налагодив зв’язки із компетентними людьми із Житомира. Авіаконструктор В.Я.Артемчук відрадив Василя Васильовича від побудови вертольота. У Карпатах багато великих повітряних ям, які утруднюють його політ.
Побудову легкомоторного одномісного літака В.Максим’юк розпочав у 2008 році. А до цього провів велику роботу зі збору матеріалу. Всі конструкції продумував сам, ночами. Зранку робив креслення, а потім втілював їх у металі. Матеріали діставав де міг. Постійно консультувався у конструктора В.Я.Артемчука. Для побудови літака збудував великий ангар.
Косівська РДА нагородила аматора грамотою за розвиток авіаспорту на Косівщині. Нещодавно на аеродромі відбулися випробувальні польоти «Мрії–1». Льотчик-випробовувач задоволений літальним апаратом і дав йому високу оцінку. А тим часом Василь Васильович збирає матеріали для «Мрії–2». Це буде двомісний літак. Роботу майстра-аматора підтримує дружина Марія Олексіївна. Розуміють захоплення батька і сини-підприємці Зорян і Руслан.
Василь Васильович — оптиміст, добра, життєлюбна людина. Будь-яку роботу виконує з любов’ю і захопленням. Напевне, тому йому все вдається: збудував хату, посадив виноград, дав освіту дітям, збудував «Мрію–1». А ще він дуже любить собак.
Василь Васильович, здавалося б, звичайна людина, яка так любить усе земне, але в душі якої живе висока, крилата мрія Ікара — мрія висоти польоту.
Я. Тимофійчук
«Гуцульський край», №22, 10.06.2016 року