Містичний «Синевір»

24 серпня, на день Незалежності, в ефірі «Нового каналу» відбулася телепрем’єра українського фільму жахів — «Синевір». Зйомки трилеру розпочалися ще в далекому 2011 році, але через брак фінансування в кінотеатрах, «Синевір» з’явився лише в квітні 2014 року. Бюджет картини склав 400 тисяч доларів, а у зйомках були задіяні переважно молоді актори. Якщо ви не змогли чи не встигли переглянути це кіно на телебаченні, то можна переглянути його в Інтернеті – він вже є у вільному доступі, навіть на сайті «ютуб». Щоб дізнатись детальніше про містичний «Синевір», ми поспілкувались із косів’янином Богданом Юсипчуком, який виконав у фільмі одну з головних ролей!

— Як тобі вдалось потрапити в акторський склад?

— Кастинг тривав у Києві більше місяця. Був дуже жорсткий відбір. І коли я побачив, що на мою роль пробуються відомі ведучі з телеканалів, то думав, що шансів у мене майже немає.

Мій персонаж Федя — впевнений у собі хлопець, який добре знає, що він робить, за ним завжди йдуть інші. Він — лідер. І на відпочинок приїхав із своєю новою дівчиною. Федір бере від життя максимум.

— Яка атмосфера була на знімальному майданчику «Синевіра»?

— Чудова! Режисери (Олександр та В’ячеслав Альошечкіни) відразу стали нам близькими людьми і склалося враження, що ми знайомі багато років. Складні і часом смішні зйомки були, коли ми знімали мою еротичну сцену… тоді режисер сказав строго, навіть занадто (і правильно), що хто буде знаходитись на відстані менше 15 метрів від знімального майданчика — буде мати проблеми, а також, щоб ніхто не знімав навіть на телефон, бо повириває з руками (сміється). Зйомки були складні, і майже всі — нічні.

Одного разу приїхали величезні машини, які створювали штучний дощ. Спочатку було весело, але після третього дубля я почав замерзати. Не знаю, скільки літрів гарячого чаю я випив за ту ніч, добре — хоч, були люди, які за цим слідкували. От уявіть: після репліки «Стоп, знято» до тебе біжать 3 дівчини, одна з покривалом, щоб було тепло, друга з гарячим чаєм у руках, а третя — поправляти грим. Спочатку було ніяково, а потім вже звик.

— Чому ти вирішив навчатися в Київському театральному інституті ім. Карпенка-Карого?

— Я ще з дитинсва дивився голлівудські фільми, ставив себе на місце головних героїв і хотів грати ці ролі, може це і вплинуло на мою подальшу долю. А фінальну точку у виборі моєї професії поставив брат.

— Скажи кілька слів про свого брата Олеся Юсипчука.

— У віці 13 років Олесь зробив з пластиліну казкових персонажів, придумав їм рухи, взяв фотоапарат і почав робити покадрову анімацію. Це зайняло у нього майже 2 роки. Мультик називався «Фих-Пак».

На даний момент брата називають кращим студентом за останні кілька років. Коли на екзамені показали його роботу про НЛО «Вторгнення», люди аплодували декілька хвилин. Викладачам довелося піднятися зі своїх місць і заспокоювати аудиторію. Ми давно вирішили: я — актор, він — режисер. Але це абсолютно не заважає нам працювати над проектами, де ми міняємося ролями. Він вже знімався в Києві як актор, а я дебютував як режисер.

— Розкажи про свою акторську діяльність в театрі.

— В дипломних виставах я граю дві головні ролі: Лопе де Вега «Собака на сіні» (роль Теодоро), і Тургєнєва «Де тонке, там ірветься» (роль Горського). Це дві абсолютно різні вистави. Працювати важко, але дуже цікаво. Репетиції часто закінчуються близько 12 години ночі. Нерідко, ми встигаємо якраз на останнє метро. Прем’єра вже відбулася і зараз ці вистави ідуть з аншлагами. Кожну виставу граємо 3 рази на місяць.

— Чим ти цікавишся окрім кіно і театру?

— Спортом. Вважаю, що чоловік має виглядати достойно. Бути сильним і витривалим, а спорт дає не тільки здоров’я, а й тренує волю. Ще живописом. Недавно скачав в Інтернеті книгу «Щоденник генія» Сальвадора Далі. Буду читати. І поезією почав захоплюватися — подобається Єсенін, не знаю, чому я його раніше «не помічав», а може просто не розумів.

— Назви три найкращих, на твій погляд, українські фільми.

— Хм…цікаве питання… вибір то невеликий… Напевно, «Без порно» Шапіро, фільм можна побачити тільки на фестивалях, скачати його на даний момент неможливо. Також, дуже чекаю фільма Лєрта «Відторгнення», надії великі, але і тут, як і в попередньому фільмі проблеми з прокатом, грошима і т.д. Ну, а якщо старі-старі фільми теж рахувати суто українські, а не «спільно з… » то, напевне, «Пропала грамота». Іван Миколайчук там неперевершений.

— В тебе багато фанів, ти відчуваєш себе кінозіркою?

— Зірки на небі або на ялинці, а якщо серйозно, то зірка — це Чаплін, Дісней, Монро, Фелліні. В мене все тільки починається.

Тарас ПАСИМОК

Промо-ролик до фільму «Синевір»

Share