Цілющі властивості меду
Ще з давніх часів у медицині використовували різні продукти бджільництва. Медоносна бджола — чудовий природний фармацевт і з’явилася вона на п’ятдесят-шістдесят тисяч років раніше від людини.
Близько 6000 років широко було розвинене бджільництво в Єгипті, Індії, Палестині, Аравії, стародавній Греції, Римській імперії.
Римлянам були відомі не тільки харчові та лікувальні, але і консервуючі властивості меду. Магометани були ревними бджолярами і споживали велику кількість меду. Сам Магомет говорив хворим: «їжте мед і видужаєте», а великий представник арабської медицини Авіценна висловився так: «Якщо хочеш зберегти молодість, обов’язково їж мед».
Бджільництво було улюбленим заняттям стародавніх слов’ян. На Русі знали про поживні та лікувальні властивості меду. Його застосовували при лікуванні ряду захворювань, головним чином зовнішніх ран.
Розвиток сучасного бджільництва дозволив ширше розгорнути наукову роботу з вивчення механізму дії продуктів, що виробляються медоносною бджолою, на організм людини і впровадження їх у медичну практику.
Медоносна бджола виробляє цілий ряд різноманітних речовин: мед, віск, бджолиний клей (прополіс), бджолиний хліб (перга), маточне молочко. Всі ці речовини використовують у різних галузях промисловості, сільського господарства і в медицині. Крім того, мед є найціннішим харчовим продуктом.
Бджолиний мед — ні з чим незрівнянний за харчовими та цілющими властивостями продукт, це справжнє диво природи, її великодушний дарунок. Він уміщує більшість елементів таблиці Менделєєва, насичений великою кількістю вітамінів, ферментів, мікроелементів, вуглеводнів, білків, амінокислот, гормонів, декстринів, ефірних масел та багатьох інших.
Проте основні групи речовин у складі меду постійні: глюкоза 44,3; фруктоза 41,2; сахароза 2,2; зольні елементи 2,58; вода 18,2.
Хімічний склад меду непостійний і залежить від: виду медоносних рослин, з яких зібраний нектар; ґрунту, на якому вони виростають; погодних і кліматичних умов; часу, що пройшов від збору нектару до витягання меду із стільників; термінів зберігання меду.
Виробниками натурального меду є медоносні бджоли Apis melliseza.
Для отримання меду бджоли збирають і переробляють нектар із квітів рослин, медової роси з листків і хвої дерев і рідше з паді (солодкі випорожнення комах, які живляться рослинними соками).
За ботанічним походженням мед поділяють на квітковий, падевий і змішаний. Стільниковий мед, розфасований і запечатаний бджолами, — є елітний продукт бджільництва.
Мед в стільниках має найвищу якість. Восковими пластинками бджоли закривають комірку лише з повністю зрілим медом. Тому бджолиний знак якості — кришечка забрусу має найбільшу цінність. Саме під кришечкою зосереджується найбільша кількість ферментів меду, які консервують його.
Стільниковий мед потрапляє до нас у своєму природному стані, оминаючи контакти з технологічним обладнанням, зберігаючи запах квітів, з яких він зібраний.
Стільниковий мед також містить прополіс. Тоненькою плівкою прополісу бджоли покривають кожну комірку стільника перед наповненням її медом. Перед запечатуванням комірок стільників бджоли додають до кожної з них секрет слинних залоз, в якому міститься лізоцим. Ця речовина сприяє підвищенню резистентності організму людини. Мед у стільниках засвоюється на 99,9%. Щоденне його споживання (однієї-двох столових ложок) вбереже вас від простуди, нежитю, захворювань дихальної системи, допоможе відновити сили після стресових ситуацій, важкої фізичної чи розумової роботи. Це прекрасний подарунок для будь-якого цінителя бджоло-продукції.
Медико-біологічні властивості меду: антибактеріальні, антимікробні, десенсибілізуючі, антиалергічні, антитоксичні, заспокійливі, загальнозміцнюючі, протирадіаційні, протипухлинні, імуностимулюючі, мед підсилює дію фармакологічних середників і нейтралізує їх побічну дію, регулює обмін речовин в організмі людини, сприяє регуляції секреторної функції органів шлунково-кишкового тракту, підсилює регенерацію тканин і заживлення ран, покращує живлення тканин за рахунок посилення крово- та лімфовідтоку, оптимізує нервово-психічний тонус, надає бадьорості, поліпшує сон, пам’ять і підвищує поріг психічної перевтоми. Мед зменшує в’язкість крові, покращує харчування серцевого м’яза, сприяє розширенню коронарних судин, має м’які гіпотензивні властивості. Підвищує розумову і фізичну працездатність, сприяє відновленню сил при втомі, виявляє омолоджуючу дію і продовжує життя.
Хімічний склад меду змінюється і залежить від того, з яких квітів, в якій місцевості і в яку пору року він зібраний. Залежно від того, з яких рослин зібраний нектар, мед набуває тих або інших цілющих властивостей.
Меди, зібрані з різних видів рослин, діють на людський організм, як і рослини, по-різному — благотворний вплив на перебіг певних хвороб одних медів переважає над іншими.
При розщеплюванні глюкози і фруктози виділяється велика кількість енергії, необхідної для життєвих процесів організму. Так 100 г меду забезпечують: 1/10 добової потреби дорослої людини в енергії; 1/25 — в міді і цинку, 1/15 — в калії, залізі, марганці, 1/4 — в кобальті; 1/25 — у вітамінах В (пантотеновій кислоті) і С, 1/5 — у вітаміні В6 і біофлавоноїдах.
Поживність меду дуже висока і складає майже 1379Дж на 100 г продукту. За поживністю він дорівнює пшеничному хлібові, баранині, в’яленій яловичині, телячій печінці, білій рибі і ін. Живильна цінність 200 г меду рівна 450 г риб’ячого жиру, або 180 г вершкового масла, або 8 апельсинам, або 240 горіховим ядерцям, або 350 г подрібненого м’яса.
Питома вага меду 1,420 — 1, 440 г/смЗ. Калорійність 1 г меду рівна 3,15 ккал. Щоденна норма вживання меду — 100 г для дорослих, 30 г для дітей.
Правила прийому:
- Для лікування потрібно використовувати тільки натуральний бджолиний мед.
- Організм краще засвоює мед, якщо приймати його за 1 год. або через 3 год. після їди.
- Щоденна доза меду для дорослої людини 20-60-100 г, розділена на кілька прийомів. Дітям достатньо 1–2 ч. л. на добу. Якщо змушувати дитину їсти занадто багато продукту, то можна викликати стійку відразу до меду на все життя.
- Натуральний бджолиний мед не слід приймати разом з гарячою їжею (чаєм, кашами), оскільки при температурі 60° С він втрачає всі свої лікувальні властивості.
- Мед потрібно застосовувати з обережністю при цукровому діабеті або алергічних захворюваннях. Трапляється непереносимість бджолиного меду та інших продуктів бджільництва, що виявляється в погіршенні загального стану, алергічній реакції (від кропив’янки до нападів бронхіальної астми). Мед у цих випадках протипоказаний.
Пам’ятайте! Правильне лікування медом передбачає розсмоктування в ротовій порожнині маленькими порціями. Лише за таких умов лікувальні компоненти меду максимально повно переходитимуть через слизову оболонку рота у внутрішнє середовище організму. Після цього через 10–20 хвилин бажано випити чаю з рослинної сировини, яка найбільше підходить для лікування конкретного захворювання, або якісної джерельної води (100 мл).
Микола Балаш,
лікар народної та нетрадиційної медицини КНП «Косівська ЦРЛ», почесний пасічник України, почесний апітерапевт України.
«Гуцульський край», №52, 27.12.2019 року