Гід Карпатами: Заборона ходити на Чорногору доб’є туризм в горах остаточно
Чоловіки не їздять з травня. Тепер не пустять і жінок
В Україні почала діяти нова заборона, спрямована на боротьбу з ухилянтами, які заради того, щоб уникнути служби в армії, готові не тільки в Тису стрибати, яку давно прозвали річкою смерті (від початку року в ній загинуло 35 чоловіків, які намагалися доплисти до Румунії), а й пробираються закордон через гори. Частину гір в Івано-Франківській області, через які вони і шукають прохід до Румунії, вже зараз, у розпал туристичного сезону, закрито для відвідувань. Всім.
Гід Карпатами Тарас Пасимок із Косова, автор понад тисячі статей про походи та велопоїздки в гори, співавтор платформ “МапаКосів”, “ВелоКосів” і “Гуцулія”, зазначає: потік туристів значно знизився ще з травня, коли ухвалили закон про мобілізацію. Тоді на перевалах і дорогах, що ведуть до курортних містечок і селищ, з’явилися блокпости. Чоловіки-туристи зникли. А з вівторка в горах більше не побачать і туристок з дітьми.
Заборона стосується відвідування п’ятикілометрової зони біля румунського кордону в горах Івано-Франківської області. До списку потрапило майже 30 туристичних маршрутів. Більшість із них ведуть на Чорногірський хребет. Це якраз ті вершини, гірські озера, полонини та інші живописні місцини, які й обирала переважна частина туристів.
— Всі маршрути, що ведуть на Чорногірський хребет і гору Піп Іван, яка теж в списку, популярні або дуже популярні серед туристів, — зазначає гід Тарас Пасимок. — Деякі з них ведуть одразу на кілька гір. Наприклад, полонина Гаджина, через яку можна вийти і на Чорногору, і на Піп Іван, і на Бребенескул. Решта локацій зі списку належать до Чивчинських гір. Гора Чивчин розташована на самому кордоні з Румунією, але тамтешні маршрути непопулярні, там ніколи не було багато туристів. Тому прикинутися туристом на Чорногорі куди легше.
Говерлу не чіпали, але шлях на неї закрили
З вершин та інших локацій, які ведуть на Чорногірський хребет, в списку дозволених для відвідування залишилася тільки Говерла. Решта гір, що розкинулись від неї в бік Румунії, недоступні. Як і Говерляна або Мала Говерла, через яку туристи також вирушали на найвищу вершину України. Але туди можна потрапити різними шляхами.
— Найбільше дивує заборона проїзду чи проходу Кривопільського перевалу, тому що це єдина дорога до Верховини, — дивується в розмові з Тарас Пасимок. — Він знаходиться між Ворохтою і Верховиною, його ніяк не обійдеш і не об’їдеш. Це дивно і як фізично це зробити, незрозуміло. Якби там поставили блокпост, це одна справа, але не їхати через перевал тим же жителям цієї місцевості — нереально.
Селище Верховина давно набуло слави центру гуцульської культури в Карпатах і ніколи не скаржилося на брак туристів. Тут можна сплавлятися на байдарках річкою Черемош, рафтах (надувних човнах) — навіть працює школа рафтингу, каяках, звідси починається багато маршрутів в гори та на скелі. Селище невелике — лише п’ять тисяч жителів, але в ньому відкрито аж сім музеїв. Також неподалік, в Криворівні, знімали фільм Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”, а про саму Верховину можна знайти рядки в Івана Франка.
Сам Верховинський район відомий як лікувально-оздоровчий. Також це місце не зачепила урбанізація, тут все наче законсервувалося. Цьому посприяла важкодоступність гірського району, яка є і щастям, і прокляттям місцевих мешканців водночас. Завдяки цьому тут збереглися старовинні традиції та ремесла, які в інших регіонах давно забуті, проте розраховувати на легкі будні, живучи в горах, аж ніяк не варто – життя тут важке.
Ворохта — не менш популярна локація, яка вабить туристів і влітку, і взимку. Забудовувати її пансіонатами почали ще на початку минулого століття, а в його середині вже відкрили гірськолижну школу. Ще 1922 року в Ворохті збудували перші на території тодішньої Польщі професійні трампліни, а сьогодні саме тут готують українських спортсменів. Також неподалік починається маршрут на Говерлу.
Людей залишать без заробітку
Оскільки в горах виробництв, фабрик і заводів немає, в людей не такий вже й багатий вибір роботи. Багато хто виживав якраз за рахунок туризму. Хтось вишивав сорочки, хтось займався різьбленням по дереву або ткацтвом, а багато хто відкривав кафе, бази відпочинку та організовував екскурсії до місцевих родзинок. І зараз ці люди залишаться без копійки.
— Потік туристів в цих двох популярних напрямках безсумнівно значно знизиться, — зітхає Тарас Пасимок. — Ця заборона і була основною причиною нападу мешканців на співробітника ТЦК в Ворохті, де нещодавно поставили новий блокпост. Цей блокпост “відкусив” значну частину туристів, які їздили до Ворохти, як і взагалі новий закон про мобілізацію. На 90% кількість туристів впала. А ці люди від них залежать.
Я не схвалюю дії тих, хто побив співробітника ТЦК, але ж працювати в туристичній сфері не заборонено? Крім того, люди відчувають несправедливість в порівнянні з Буковелем: поїздки і походи туди і на гори поруч із ним, наприклад, Хом’як, Синяк, повністю дозволені, і навіть блокпостів в тому напрямку не видно. А Верховина і Ворохта страждають. Звісно, зрозуміло, чому — саме через ці дороги люди й тікають закордон. Але місцеві жителі чому мають через це страждати?
В перший рік війни в Карпатах також діяли обмеження, але тільки для чоловіків. Кожен, хто заїжджав на бази відпочинку та в готелі, мав надати свої дані, їх передавали на найближчі блокпости. Там теж всіх ретельно перевіряли — чи не затесався серед туристів ухилянт.
Поки що люди в горах відкрито не бунтують. Але як вони поводитимуться, якщо заборону продовжать ще, і ще… Тоді їхні бази відпочинку, кафе та ресторани, та й взагалі народний промисел загине. А альтернативи в гірських селах немає. Валити ліс не кожен привчений.
Ходити є куди, головне – подалі від Чорногори
Альтернатива для туриста, звісно ж, залишається — всі інші гори в українських Карпатах. Як розповідає гід Тарас Пасимок, це можуть бути вершини в тому ж Верховинському і Косівському районах на Прикарпатті подалі від Чорногори. Можна вибрати Калуський район або Буковину.
— Той же масив Горгани — із села Осмолода починаються 20–30 туристичних маршрутів в гори, — наводить приклад Тарас Пасимок. — Альтернативи багато, але на Чорногору все-таки ходило більше половини туристів, а то й всі 80%, на око. Туризм в Карпатах, можна сказати, помер того самого дня, як ухвалили закон про мобілізацію в травні. А ця заборона доб’є його остаточно. Тільки раніше це було де-юре, зараз ще отримаємо де-факто.
Куди не можна ходити?
- полонина Кринта
- Веснерка
- Смотрич
- Вухатий камінь
- Піп Іван
- Бребенескул
- Пожежевська
- Менчул
- Туркул
- Мала Говерла
- Брескул
- Кострич
- Явірник
- озеро Марічейка
- Кривопільський перевал
Непопулярні маршрути
- Чивчин
- Гоїчна
- Дуконя
- Пніє’в
- Попадя
- Масний Присліп
- урочище Погорілець
- полонина Луковиця
- полонина Широка
- Подороватий
- Угорські Скелі
[…] Гід Карпатами: Заборона ходити на Чорногору […]
[…] Гід Карпатами: Заборона ходити на Чорногору […]
[…] гід Тарас Пасимок. Колись ми разом вчилися у Києві на журналістів. […]
[…] підсобив з велопрокатом, а гід Тарас Пасимок провів цікаву безкоштовну екскурсію: по Косівському базару, велоекскурсію по […]
[…] я поїхав на черговий фестиваль в Карпатах — “БерезівБандерФест”. Все було як завжди, класна […]
[…] Тож його історії та поради з власного досвіду нікого не залишили […]
автор статті
Ганна МІЩИШИН для KP.UA
https://kp.ua/ua/life/a693656-hid-karpatami-zaborona-khoditi-na-chornohoru-dobje-turizm-v-horakh-ostatochno
[…] Уроки зі стояння на цвяхах (дошка Садху) […]
[…] мало хто із туристів знає, що є ще один чудовий водоспад, неподалік […]