В здоровому тілі — здоровий дух

«В обіймах просторів гірських хребтів, серед неповторної величі незайманих лісів, де віночком торкаються неба голубі вершини Карпатських гір та полонин, а повітря пронизане цілющою життєдайною прохолодою; де панує дух могутньої гуцульської оселі рідної землі; над стрункими смерічками, що переховували у своїх обіймах вірних визволителів і захисників нашої неньки України, знову замайоріли знамена, що стали закликом до єднання…»

Мабуть всім нам відомо, що справжнє виховання молодої людини починається на грунті, де ідея і особиста праця, піт, мозолі, зливаючись воєдино, творять те, про що народ говорить: «у людини є святе за душею»… Саме за таким принципом з метою оздоровлення та виховання, гартування та навчання було проведено ІІ Всеукраїнський польовий вишкіл «Повстанська стежа — 2009» на теренах Косівського району (с. Космач), в якому взяло участь близько 100 молодих людей віком від 13 і до 30 років з різних куточків України.

Всеукраїнський польовий вишкіл «Повстанська стежа — 2009» на теренах Косівського району

Програма вишколу поєднала в собі різноманітні аспекти, що мають безпосередній вплив на формування та становлення особистості підростаючого покоління. Вона включала в собі: гармонічне співставлення програми фізичного вишколювання, можливості перебування серед природи, участь у різноманітних програмах розвитку і дозвілля, можливість загартуватись, оздоровитись, отримати нові різносторонні навички і знання, відчути себе сильною особистістю, знайти нових гарних друзів. На протязі всього вишколу таборовиками було здійснено багато корисних справ, зокрема, реставрування могили сотенного «Козака», проведення акцій «Очистимо довкілля» по території гірських хребтів та лісових масивів, місцевої автозупинки у селі тощо.

Сонячне сяйво Карпатських вершин вже вдруге вітає на своїх просторах еліту національно-свідомого покоління. Мабуть недаремно наші пращури готові були віддати своє життя за цю святу землю, скроплюючи її власною кров’ю, бо є у нас майбутнє, народжене в людях, яким жодного разу не була байдужою доля України. Юні патріоти вже вкотре доводять, що є ще сили і бажання боротись за своє, рідне, ніким не скорене, хоч і віками понівечене. Допоки яскравіють барви на вишиванках і блистить іскра в очах, доти й буде жити український народ у піснях, мудрих вчинках, людяності і справедливості.

Найбільш за все на таборі привернуло увагу те, що, незважаючи на вік, приналежність до різних регіонів, різниця в смаках і захопленнях, довкола панували взаєморозуміння і дружба, що в нашому сьогоденні явище незвичне. Приємно було спостерігати, як вже з першого дня щира добра посмішка не зникала з молодих засмаглих на карпатських просторах лиць, а з вуст лились чудові українські пісні, що запалили в серцях незгасиму іскру звитяги і хоробрості, розбудили в окрузі повстанський дух.

На дружній клич зібрались ті, кому небайдужа доля української землі. І, навіть, найменші таборовики (13 років) жодного разу не зупинились перед перешкодами, які готували гори. Палюча спека, холодний ранковий туман, карпатський вітер і зливи не стали на заваді, а лише загартували дух, додали наснаги йти вперед, боротись зі стихією людської несправедливості жорстокого сьогодення. Можливо про табір «Повстанська стежа — 2009» так ніколи і не дізнаються у верхівках влади, якій часто є байдужим питання майбутнього для нового покоління; можливо ніхто ніколи не висловить слова вдячності тим людям, які змогли вирвати частинку свого дорогоцінного часу і не полінувались приєднатись до побратимів, щоб змінити світ на краще; можливо нас мало, але важливою є не кількість, а, як говориться, якість. Лише той зможе побачити прекрасне у житті, хто вміє бачити, лише той почує добре слово, хто вміє чути, а нашим завданням, завданням нової молодої генерації є донести до людей те, що ми гордо називаємо справедливістю; наше завдання — навчити, показати і розповісти світу правду, заради якої варто жити!

Таких вишколів, як «Повстанська стежа — 2009» ще не є багато, але з часом з Божою поміччю ми, молоді, не покладаючи сил і терпіння будемо створювати нові проекти, реалізовувати нові перспективні ідеї для того, щоб залучити до своїх лав сотні людей, небайдужих до долі своїх нащадків, рідної землі. Не даймо загубитись молодій еліті, продовжувачам славного роду українського, серед буденної життєвої рутини несправедливості і жорстокості умов теперішнього часу. Хай це покоління буде гідним називати себе українцями і пронесе крізь усе життя любов до рідної землі і пошанівок до пам’яті про минуле.

І на завершення хочу висловити величезну вдячність людям, які не залишились байдужими до молодіжних ініціатив і зробили великий внесок у реалізацію проведення табору, заклавши в нього кошти, без чого в наш час не так легко організувати будь-яку програму. Висловлюємо дяку і щирий пошанівок Сектору у справах сім’ї, молоді і спорту Косівської райдержадміністрації, що завжди йде назустріч і подає руку підтримки; Центру дитячої творчості, який допоміг із забезпеченням таборового реманенту (наметів, спальників, кариматів, кухонного спорядження тощо). Дякуємо, друзі, за те, що не були байдужими і не залишались осторонь. А ще, зі словами вдячності хочу звернутися до людей, які стояли пліч-о-пліч на протязі всього табору: булавному «Олексі» (Крим), інтенданту «Вію» (Тернопільщина), писарю «Стусу» (Рівненщина), чотовому «Пірату» (Одещина), а також ройовим і ланковим, хорунжим і працівникам кухні, що завжди готували смачну їжу, стрільцям і просто справжнім друзям, які були, є і будуть завжди поруч, незалежно від життєвих обставин. Низький уклін вам, хто береже у своєму серці найдорожче — добро!

«Змагатимешся до поширення сили і слави, багатства і простору української Нації!»

Матеріал підготувала організатор та комендант ІІ Всеукраїнського польового вишколу «Повстанська стежа — 2009» Світлана Морикіт («Заграва») .

Фото: Олексій Носаненко, фотокореспондент Всеукраїнської загальнополітичної і літературно-художньої газети “Кримська світлиця”.

Share