Веселкове свято в Яворові

Вернісаж яворівських ліжників «Барвограй-2009» та інші заходи, що відбулися недавно в Яворові, засвідчили започаткування там центру народного мистецтва «Гуцульська ґражда». Це один із семи центрів в Україні, створення яких передбачено Державною програмою збереження, відтворення і розвитку народних художніх промислів на період до 2009 року.

Наступила мить відкриття свята ліжників. Перший заступник голови Косівської РДА Іван Грималюк та директор школи Петро Лосюк розрізають стрічку при вході до просторої спортивної зали. Потрапляємо наче в казковий світ. Майже сто ліжників яворівських майстринь грають різноманітними візерунками й барвами, і кожен по-своєму вирізняється з-поміж інших. Усім впадає в очі оригінальний за технікою виконання ліжник Василини Романчич «Ніч у Карпатах», на якому сходить місяць і наче ожила зелена смерічка…

Після огляду чудової виставки учасники й гості зібралися в актовій залі, де учнівський фольклорний колектив «Молода гуцулія» (кер. Н.Петрич і М.Лукинюк) гуцульськими співанками і запальними танцями привітали присутніх.

Потім голова художньої ради вернісажу «Барвограй-2009», виходець із Яворова, голова обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва, доцент Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, заслужений художник України Василь Корпанюк проаналізував оглянуту виставку.

Кілька штрихів: виставка засвідчила, що Яворів — справжня столиця ліжникарства. Тут органічно поєдналися глибокі традиції цього унікального промислу й новаторські тенденції. Завдяки співпраці майстринь і професійних художників спостерігаємо справжній ренесанс гуцульського ліжникарства. Доцент Львівської національної академії мистецтв Зіновія Шульга організувала й провела на базі творчих майстерень яворівських ліжникарок одинадцять пленерів за участю українських художників і митців із Молдови, Румунії, Німеччини, США, Канади, Росії, Японії та інших країн.

Учасники вернісажу отримали грамоти і цінні подарунки від обласної і районної держадміністрацій та обласного управління культури, а юним ліжникаркам — ученицям 7-11 класів начальник відділу освіти В.Я.Козьменчук вручив грамоти й книжки.

Гості висловлювали вдячність майстриням-ліжникаркам та організаторові вернісажу — директорові школи, члену-кореспонденту Академії педагогічних наук, кандидату педагогічних наук, народному вчителю України Петрові Лосюку. Високо оцінив виставку Олександр Федорук, професор, доктор мистецтвознавства, дійсний член Академії мистецтв України: «Хвала «Гуцульській ґражді», яка збагачуватиме народну скарбницю — духовність українського мистецтва». А заступник начальника обласного управління освіти і науки Марія Мрічко сказала: «У Яворові не тільки тчеться нитка за ниточкою, а й мережиться доля України».

Директор Косівського інституту ПДМ ЛНАМ професор Святослав Мартинюк підтримав пропозицію Петра Лосюка про цільову підготовку кадрів з числа випускників школи для Яворівського центру народного мистецтва «Гуцульська ґражда». Зі словами вдячності за яскраве свято для піжникарок виступила заслужений майстер народної творчості України Василина Калинич.

Учасники й гості вернісажу були одностайні в тому, що в Яворові збагачується код нації, генотип українського народу. Така місія і споруджуваної ґражди.

Але чи пощастило колись хоч одній діжці меду обійтися без ложки дьогтю? Так і в Яворові: не встигли ще закласти фундамент під споруду, як деякі «доброзичливці» уже розповсюдили чутки, що будується не ґражда-музей, а вілла для когось та ще й за державний кошт. Однак Бог їм суддя… За розрахунками, на створення центру народного мистецтва потрібно чотири мільйони гривень, а в Державній програмі з державного бюджету не передбачено жодної копійки. Місцевий же бюджет ледь зводить кінці з кінцями, щоб виплачувати зарплатню працівникам бюджетної сфери. Отже, Державна програма і авторський проект Петра Лосюка «Гуцульська ґражда» так і лежали б у шухляді, якби з ласки Божої не знайшлися благодійники, — а це керівники ТзОВ «Акорд Україна», які взялися будувати приміщення ґражди за свої кошти і силами своїх робітників. Замовником виступає обласне управління культури, якому сільська рада виділила для ґражди земельну ділянку.

Мешканці Яворова вдячні голові ОДА Миколі Палійчуку та голові Косівської РДА Ярославу Шинкаруку за підтримку проекту «Гуцульська ґражда», який є доленосним не тільки для мешканців Яворова, але й усієї Гуцульщини.

«Гуцульська ґражда» обнадіює горян, що вони матимуть постійні заробітки, їм йтиме трудовий стаж, що гарантуватиме пенсійне забезпечення, адже тепер визнані майстрині змушені перебиватися мізерними заробітками на базарах.

На завершення вернісажу відбулася приємна несподіванка. Видавництво «Темпора» (м.Київ) щойно перевидало книгу вихідця з Яворова Ярослава Окуневського «Листи з чужини» (видання 1-го тому відбулося в 1898, другого — в 1901 роках). Ярослав Окуневський служив лікарем на австрійському флоті, дослужився до чину адмірала. Його життєві спостереження лягли в основу «Листів з чужини».

Перевидання здійснене завдяки старанням великого книголюба, справжнього українського інтелігента, лікаря з Косова Володимира Тутуруша.

Від оргкомітету Петро Лосюк щиро подякував учасникам і гостям вернісажу, а також колишнім випускникам школи Михайлові Шатруку, Василеві Рибчуку і Василеві Лосюку за благодійну підтримку цього прекрасного свята, яке прикрасило нелегкі будні майстринь-ліжникарок і стало подією для всього Яворова.

Аделя Григорук,
заслужений працівник освіти України.

Share