Футбол: «Зоря» — чемпіон!

Рожнівські футболісти стали достроково чемпіонами Косівського району 2008 року: набрали 50 турнірних очок, втратили лише 10 (2 нічиї та 2 поразки). Другим, з відставанням у 7 очок, фінішував колектив слобідського «Черемош». Замкнув трійку призерів ФК «Березів».

Часто у спортивному світі повторюють фразу: “Легше стати чемпіоном, аніж відстояти це звання. Статистика змагань різного рангу постійно це підтверджує. У 2001 році футболісти рожнівської «Зорі» здобули чемпіонство у районній першості. А повторити те досягнення команді вдалося аж через сім років, коли склад колективу вже значно оновлено. Гріх нарікати на гру команди в попередні, «нечемпіонські» роки: вона була декілька разів у трійці призерів, вигравала Кубок і суперкубок району. Але тільки перемога в чемпіонаті свідчить про стабільну високу спроможність колективу.

У Рожнові люблять футбол і розуміють тонкощі цієї неперевершеної гри. На кожен поєдинок “Зорі” сходиться по декілька сотень прихильників: людей різного віку і статі. Чимало уболівальників дивляться футбол і тоді, коли з’ясовують у нас спортивні стосунки команди інших сіл чи районів.

Рожнівські уболівальники (та і всього району) звикли до вдалих, результативних дій Андрія Томея, Сергія Стеф’юка, Юрія Андрича. До речі, останній виступав за косівську «Гуцульщину» в чемпіонаті області, як і В.Савчук з Вербовця, котрий в цьому сезоні вніс «свіжу кров» в боєздатність колективу. Але відрадно, що в сезоні 2008-го на повний голос заявила про себе група юних футболістів. Особливо варто відзначити гравця захисної лінії «Зорі» Віталія Марфея та півзахисника Антона Гловацького, легіонера із сусідньої Вижниці, дії яких на полі були завжди самовідданими, технічними, продуманими та результативними. І якщо ці юнаки будуть так віддаватись спорту (не лише футболу) і надалі, то зможуть стати невдовзі гравцями-першорозрядниками і матимуть шанс потрапити до команд майстрів.

Всі знавці футболу знають, як багато проблем в останні роки виникло в клубів нашого Західного регіону. Приміром, Іванофранківське «Прикарпаття» «пасе» задніх (який уже рік!) у першій лізі. Тому, зрозуміло, потрібна здібна молодь.

Я порадив би вже сьогодні тренерам чернівецької «Буковини» звернути увагу на дуже перспективного вижницького хлопця А.Гловацького, який у матчах за рожнівську “Зорю” продемонстрував свої універсальні здібності: сильний удар, хороше бачення поля, вміле і результативне виконання стандартних положень, високу культуру пасу, ігрової і загальної дисципліни, а також добротні фізичні кондиції. В наступному сезоні рожнівському колективу, думаю, вкрай бракуватиме В.Марфея, на якого чекає військова служба Але, безсумнівно, хлопець і там себе покаже, повернеться до рідного колективу змужнілим і досвідченим спортсменом…

Під звуки позивних та мелодію гімну Ліги чемпіонів УЄФА в Рожнівському Народному домі ім. А. Красовського розпочався вечір вшанування чемпіонів Косівщини — футболістів місцевої «Зорі». Короткі підсумки виступів рожнівських команд в першості району підбив ветеран колективу, тренер юнацького складу Я.В.Гафтон, який багато років трудиться на благо рожнівського футболу. Він привітав основний склад з перемогою і назвав причини невдалого виступу юнаків в минулому сезоні — аж сьоме місце. Неприємний факт, оскільки чотири роки підряд (2003—2006 рр.) юнацький склад займав перші місця у районній першості, а позаторік був третім.

Колектив чемпіонів, начальника команди, граючого тренера В.В.Атаманюка і тренера Я.В. Гафтона запросили на сцену. «Золотими» медалями і дипломами першого ступеня гравців і тренерів нагороджували голова райради ФСТ «Колос» В.М.Якимишин, арбітр національної категорії В.В.Грималюк, головний суддя змагань, арбітр першої категорії М.Д.Пасайлюк та сільський голова В.В.Ропар, який теж отримав «золото» за значний вклад у розвиток футболу в Рожнові. Під бурхливі оплески присутніх В.М.Якимишин вручив чемпіонський кубок кращому бомбардиру команди, її капітану Тарасові Радишу.

Серед прихильників «Зорі» є такі, що підтримують її не лише на рідному стадіоні, а й на полях суперників. До них належить Г.Г.Мацко, відомий рожнівський різьбяр і уболівальник зі стажем. Привітавши хлопців з успіхом, він побажав, щоб вони не зупинялися на досягнутому, і подарував кожному оригінальну шкатулочку (хтось зауважив, що в ній можна зберігати медаль). А керівник сільського комунального господарства В.В.Пучко подарував колективу чотири м’ячі найвищого ґатунку, які мали б частіше влітати у ворота суперників «Зорі».

Звичайно, на вечорі не обійшлось без концертних номерів: для чемпіонів виступали танцювальні колективи, звучали пісні, гуморески, дружні шаржі-епіграми у виконанні учасників художньої самодіяльності НД ім. А.Красовського (директор М.Д.Свирид) та НВК «Гуцульщина» ім. Ф.Погребенника (директор О.Ю.Радиш).

Особливу увагу учасників вечора привернув фрагмент з вистави Г.Ф.Квітки-Основ’яненка «Бой-жінка» у виконанні акторів НАТ «Заграва» М.Д.Свирид, І.М.Мартинюка і Ю.Я.Голюка. Ну і сміху було!

Наостанок — ще дещо про підсумки чемпіонату. Не потрапили до провідної трійки володарі Кубка району футболісти пістинського «Кременя», які турнірну дистанцію «пройшли» нестабільно, інколи втрачали «незаплановані» очки. До речі, через певні обставини і дивні непорозуміння між керівниками команд, не відбувся матч за Суперкубок між «Зорею» та «Кременем». Приз дістався пістинському колективу без гри. Не вдаючись до подробиць, слід зазначити, що будь-які спортивні кубки, призи потрібно завойовувати у чесній боротьбі…

Значно нижче своїх можливостей виступили традиційно сильні колективи сіл Вербовця та Тюдова. В окремих матчах досить пристойну гру демонстрували хімчинські, яблунівські спортсмени та інші учасники першості. Але щоб досягти верхніх щаблів турнірної таблиці, команда повинна мати стабільний склад з хорошою фізичною підготовкою кожного гравця і належною спортивною та ігровою дисципліною.

Всі учасники будь-яких змагань повинні пам’ятати, що вони виступають, в першу чергу, для глядачів, серед яких завжди є чимало школярів і навіть дошкільнят. Прикро спостерігати за діями недисциплінованих спортсменів, яких арбітрові доводиться заспокоювати то словами, то жовтою або червоною картками, — часто буває, що не тільки за грубу гру (інколи таке порушення скоюється випадково), а й за лайливі слова (матюки). І суддям доводиться у таких ситуаціях нелегко: бувають такі поєдинки, коли за різні грубощі можна вигнати з майданчика півкоманди, але, щоб якось довести матч до логічного завершення, арбітр просто «закриває» вуха. Що вдієш, якщо більшість наших людей (не тільки спортсменів) не можуть обійтися без непристойних висловлювань? Але якось з цим боротися треба…

А від арбітрів шанувальники футболу чекають тільки об’єктивного і професійного суддівства. Щоб уболівальники завчасно не розповідали один одному, хто «сьогодні виграє»… Хочеться завжди бачити дійство з чесною спортивною боротьбою.

Ярослав Щербань,
с. Рожнів