Загинув Богдан Миколайович Сирота

Народився 4 лютого 1995 року у селищі Новомиколаївка, в сім’ї вчителів — на радість батькам і старшій сестрі Галині. Добре вчився у Новомиколаївській школі, мав здібності до математики. Рано втратив матір, але горе не зламало його.

Отримав вищу освіту у Запорізькому інституті електроніки і телекомунікацій. Працював у великих торговельних мережах. Був кіберспортсменом, розумівся на криптовалюті, цікавився інноваційними технологіями та бізнес-стратегіями.

Поєднав долю з Косівщиною — зустрів у селі Пістині свою половинку, красуню Аліну. Разом подарували собі та світові синочка Захарчика, безмежно тішилися ним.

Рідні кажуть, що Богдан прожив 27 яскравих років, ішов життєвою стежиною легко і з посмішкою. Всі, хто хоч раз зустрічав його, знають, якою світлою, доброю, щирою і сміливою людиною він був.

А ще був справжнім патріотом. Після повномасштабного нападу підлого і жорстокого ворога на Україну Богдан вивіз сім’ю з обстрілюваного рашистами Запоріжжя на тиху Косівщину. А сам пішов на фронт, щоб захистити рідну країну, щоб його син і всі українські діти зростали у мирі, добробуті, не знали жахів війни.

https://www.youtube.com/watch?v=9nqHBw49O10

Воював відважно, але недовго. Служив у 4-й зведеній роті 2-го батальйону 25-ї Січеславської бригади ЗСУ. Загинув 2 квітня 2022 року.

https://www.youtube.com/watch?v=41CnEgWtTh4

Тільки через рік сім’я змогла попрощатися з ним. 10 квітня тіло Героя упокоїлося у лоні землі, яка стане вічною колискою для його молодої і понівеченої війною душі.

https://www.youtube.com/watch?v=OT-tb2EY17I

Серед рідних, що у день похорону згорьовано обступили домовину з тілом Богдана, не було його батька. Чоловік не дочекався повернення сина на щиті — помер. Серце не витримало.

Гуцульщина зустріла і провела в останню путь Богдана Сироту — уродженця козацького Запоріжжя з усіма належними Герою почестями.

Ми — у вічному боргу перед Богданом і перед усіма захисниками, які віддають життя за Україну. Ми — у вічному боргу перед матерями і батьками, які виростили мужніх і сміливих патріотів, перед їхніми вдовами і дітьми-сиротами.

Схиляємо голови у скорботі, щиро співчуваємо рідним і близьким. Спочивай з миром, Герою!

Пам’ять про тебе Косівщина берегтиме вічно.

«Гуцульський край», №15, 14.04.2023 року

Share