Микола Мелешко захищає Батьківщину
Минулого тижня у Великорожинському ліцеї Кутської територіальної громади відбулася зустріч із односельчанином Миколою Миколайовичем Мелешком, який захищає нашу державу від агресора на сході України. Зустріч організували і провели адміністрація та педагогічні працівники ліцею, а прийшли керівництво, вчителі, учні, технічний персонал школи, небайдужі жителі села.
Не зважаючи на осінні канікули, школярі підготували для нашого захисника віршики, намалювали патріотичні малюнки, організували разом із дорослими невеличку волонтерську допомогу для Миколи Мелешка. А однокласниця його доньки зробила власноруч і подарувала браслет-оберіг, який захищатиме воїна під час служби.
Робили все це щиро, і головне, — з любов’ю, бо впевнені, що це хоч і маленький знак уваги та вдячності захисникові, проте дуже важливий і приємний для нього. Цього, звичайно, не вистачить, щоб оцінити подвиг, самовідданість і відчайдушний патріотизм нашого воїна, адже він служить у Донецькій області, де зараз тривають дуже важкі бої.
Варто відзначити, що Микола Мелешко став на захист нашої держави невдовзі після початку повномасштабної війни. Вдома залишилися дружина з дітьми. Микола — батько п’ятьох чудових дітей, троє з яких є ученицями Великорожинського ліцею. Вони не бачили батька ще з березня, чекали на цю довгоочікувану зустріч з ним, вірили, що татусь приїде додому живий і здоровий. Слава Богу, — так і сталося.
Його три красуні-донечки з особливими емоціями адресували щирі слова татусеві-захисникові. І всі присутні на цьому заході зі сльозами на очах спостерігали за теплими родинними обіймами, яких так не вистачало увесь цей час його донечкам.
Під час зустрічі Микола Мелешко розповідав усім присутнім про військові будні, про бойовий дух, який панує на війні, про волонтерську допомогу земляків. Він спілкувався з людьми тепло, щиро і невимушено, відповідав на їхні запитання, а вже наступного дня вирушив знову на війну.
Приємним сюрпризом для всіх присутніх став патріотичний прапор, розписаний українськими військовими. Його подарував для школи батько одного з учнів ліцею — Василь Дебринюк, котрий також зараз захищає Україну. Цей прапор займає почесне місце у кутку української символіки, що прикрашає фойє Великорожинського ліцею.
Микола Миколайович Мелешко дуже дякував, що його запросили на таку зустріч. Висловлював щирі слова на адресу всіх, хто долучився до збору допомоги для нього, не шкодував теплих слів для всіх волонтерів, адже вони багато в чому допомагають військовим.
Розповів також, як під час дороги додому, перебуваючи в Києві з багатьма іншими військовими, їх безкоштовно пригостила кавою жіночка, що торгувала у кіоску. Аж тоді відчув себе майже вдома.
— Це доводить те, що наш народ неймовірний, бо, де ще отак просто, не беручи грошей, тебе чимось почастують. Ми воюємо там, а хтось «воює» тут — кожен на своєму фронті, — зазначив Микола Мелешко.
Віримо, що зустрічатимемо наших героїв-захисників вже у мирній Україні. Молимо Бога, щоб вони всі повернулися живими і здоровими до своїх сімей, рідних домівок. Просимо Всевишнього, надіємось на краще, і хто як може, — допомагає нашим Збройним силам долати такого жорстокого ворога. Всі розуміємо, що тільки у єдності — наша сила, а воїни-захисники — охоронці нашого з вами спокійного сну. За це їм — велика шана і вдячність!
Лілія Заячук.
«Гуцульський край», №44, 4.11.2022 року
