Марчук Сергій Миколайович
Житель села Старого Косова. Народився 6 жовтня 1997 року. З 2004 по 2013 рік навчався у Рожнівській школі, згодом перейшов до Старокосівської, яку закінчив 2015 року.
Любив грати у футбол, кататися на лижах, рибалити. Навчався у Вінницькому вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, здобув спеціальності пожежника-рятувальника і радіотелефоніста. Працював на Буковелі.
2018 року був призваний до лав Збройних сил України. Служив у Національній гвардії до 2019 року. Після демобілізації повернувся на роботу в Буковель, де і познайомився з майбутньою дружиною Марією.
У квітні 2021 року почав працювати у Косівському РЕМі на посаді водія-електромонтера. Одружився з Марією Козурак. У Сергія і Марії народилася донечка Олександра, якій виповнився перший рочок через шість днів після загибелі тата.
24 лютого 2022 року Сергій був мобілізований у Збройні сили України. Служив у 10 гірсько-штурмовій бригаді стрільцем-снайпером, мав звання старшого солдата.
Воював під Києвом, Харковом, у Луганській і Донецькій областях. 14 жовтня отримав подяку за проявлені мужність і героїзм, стійкість і рішучість при виконанні військового обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя, під час стримування збройної агресії російської федерації. 22 жовтня отримав почесний нагрудний знак «10 гірсько-штурмова бригада».
23 жовтня 25-річний Сергій Марчук загинув смертю Героя у бою поблизу населеного пункту Спірне Донецької області.
Світлий, добрий спомин про звитяжного захисника України назавжди залишиться у наших серцях, у спогадах його бойових побратимів, родичів і земляків!
Вічна пам’ять і слава Герою!
«Гуцульський край», №44, 4.11.2022 року
