З приводу колядок
Взятися за перо та написати заставила публікація «Свобода колядує» в № 4 газети «ГК» за цей рік. Щонайперше тому, що ці, без сумніву, добрі і милосердні люди наколядували на цілий курс дорогого лікування в клініці професора Козявкіна хворій дівчинці Євгеночці. Воістину Бог благословляє тих, що в Його святе ім’я чинять добро.
Зачепили за душу і заставили поринути в спогади слова автора статті Г.Рибчук про те, що свободівцям закидали, ніби негоже в Різдво з колядками політичного змісту ходити. Мій покійний батько до кінця життя мав найтепліші спогади про колядування у молоді роки. Пам’ятаю і я слова на мотив «Бог предвічний»:
Гей, робітники, берім за діло –
І сміло, завзято – на ворога, на ката
Виборем волю…
Скількох сплячих і байдужих у селі збудила ця колядка під час польської окупації, якого страху урядовцям завдала! Бо ж наближались вибори до сейму. І в результаті село бойкотувало вибори. А дехто думає, що не варто…
Перебираю в пам’яті різдвяні спогади і пригадую незрівняні новели нашого Марка Черемшини, і серед них «Коляда», теж з політичним змістом:
… нема правди на Божім світі,
Що гине нарід у самім цвіті;
За темне слово, чорную зраду
Подают ручку, кличут сідати
Гей сидит зрада посеред села
Її пізнати, як трійлозела.
Красно убраний та ще й веселий
Полечки ходит, красно говорит
До свого брата зраду говорит
До свого брата зраду підводит
У чужу тюрму нарід загонит.
Дякую, вам свободівці, за милий різдвяний спогад.
М. РАВШЕР.
