Жар у дітей. Коли і як його збивати

Лікування гарячкових станів у дітей — найбільш частий привід для застосування безрецептурних медикаментів як педіатрами, так і батьками. Навіть при відносній рідкості побічної дії, масове застосування деяких з них стає важливою причиною важких ускладнень. Тому слід знати, температурна реакція в багатьох ситуаціях носить захисний характер. Багато бактерій і вірусів гинуть при підвищеній температурі. Вироблення гамма-інтерферона посилюється при температурі вище 38,0°С, а це найважливіший медіатор повноцінної імунної відповіді.

Небезпека гарячкової реакції багато в чому перебільшена. При більшості інфекцій максимум температури встановлюється в межах 39,5-40,0°C, що не загрожує стійкими розладами здоров’я. Ці дані примушують з обережністю відноситися до збивання температури при інфекційних хворобах.

Раціональні покази до призначення жарознижуючих, що відповідають рекомендаціям ВООЗ: початково здоровим дітям жарознижуючі вводять при температурі не нижче 38,5°С. Дітям групи ризику — з хронічними захворюваннями серця, розладами обміну, неврологічною патологією, з фебрильними судомами в анамнезі, а також дітям перших 2 місяців життя призначати антипіретики (жаро понижуючі) слід при температурі 38,0°С. Звичайно, призначення жаропонижуючих виправдане при лихоманці, що супроводжується дискомфортом, м’язовими і головними болями.

Ситуація, при якій температура загрожує здоров’ю — злоякісна гіпертермія. При розвитку злоякісної гіпертермії із спазмом шкірних судин після введення жарознижуючого слід енергійно розтерти шкіру дитини до її почервоніння і терміново викликати лікаря.

Жарознижуючі не повинні призначатися для регулярного «курсового» прийому кілька разів в день незалежно від рівня температури. При такій “курсовій” тактиці різко змінюється температурна крива, що може створити відчуття помилкового благополуччя, а це загрожує гіподіагностикою інфекції, основною ознакою яких часто буває лише наполеглива лихоманка.

При виборі жарознижуючого препарату для дитини слід в першу чергу враховувати його безпеку, а також зручність застосування, тобто наявність дитячих лікарських форм і дробних дозувань для різних вікових груп. Важливу роль грає і вартість препарату.

Ацетилсаліцилова кислота у дітей з грипом, ГРВІ і вітряною віспою здатна викликати синдром Рея – важке ураження центральної нервової системи з печінковою недостатністю, що послужило забороною застосування ацетилсаліцилової кислоти у дітей до 15 років з гострими захворюваннями. Метамізол (анальгін) здатний викликати агранулоцитоз та тривалий колаптоїдний стан з гіпотермією (34,5-35,0°С). Тому широке застосування метамізолу як жарознижуючого засобу не рекомендується.

Для застосування в дитячому віці як жарознижуючі рекомендуються парацетамол і ібупрофен. Парацетамол, на відміну від ібупрофена, володіє в основному центральною дією і не пригнічує синтез простагландинів за межами ЦНС, з чим пов’язані основні небажані ефекти — ерозії шлунку, шлункові кровотечі, аспіринова астма.

Наявність оральних форм і свічок дозволяє використовувати їх в комбінації. Для швидкого зниження температури можна застосувати препарат в розчині, а наступну дозу призначити в свічках через 2-3 години, що забезпечить тривалішу жарознижуючу дію.

Сергій ОЛІЙНИК,
дільничний педіатр.

Share