Я працювала в італійському саду…
Я працювала в італійському саду,
Полола грядки і садила квіти.
Я пестила й любила землю ту.
Вона ж була чужа і непривітна.Мені хотілось на коліна стать,
Адже земля -це наша гордість й сила,
Любов’ю й вірою вона нас напува,
Дає нам мудрість і дає нам крила.Я працювала в італійському саду,
Гірка печаль із серця не сходила,
Хто пестить зараз український сад,
І хто співає про його калину?Я працювала в італійському саду,
І «дякую» мені земля сказала.
Розквітли квіти, зелені рядки,
Але теплішою вона мені не стала.Не зможе мені дати ця земля
Ні радості, ані широкі крила,
Бо рідною лиш та стежина є,
Це свої перші кроки я ступила.Летять додому зморені лелеки,
Там відпочинок їх, там в них життя.
Ніхто не розуміє цього дива.
Чим дальше ти, тим ближче та земля.
Ганна Яким’юк-Грималюк
с. Старий Косів
