Валентина Джуранюк — Заслужений майстер народної творчості України

За особистий вагомий внесок у розвиток декоративно-прикладного мистецтва України 2002 року Валентині Джуранюк присвоєно почесне звання — Заслужений майстер народної творчості України.

Ім’я і творчість сучасної майстрині гуцульської кераміки, члена Національної спілки художників України Валентини Іванівни Джуранюк добре знані далеко за межами Гуцульщини. Адже її твори неодноразово репрезентували традиційну косівську кераміку на багатьох всеукраїнських і закордонних мистецьких виставках.

Нинішній рік для Валентини Іванівни — ювілейний, ознаменований щедрим ужинком на ниві творчості. У виставковому залі Косівської регіональної організації Національної спілки художників України впродовж літа експонувалася персональна виставка творів В. І. Джуранюк. Цю виставку майстриня гуцульської кераміки присвятила потрійному ювілею — від дня народження, закінчення училища і вступу у члени Спілки художників.

Народилася Валентина Джуранюк (Проданець) 31 травня 1948 року у подільському селі Бабчинці, що в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Після закінчення восьмого класу місцевої школи приїхала на навчання до Косова.

Одразу після закінчення училища, у 1968 році як художник-майстер В.Джуранюк розпочала свою трудову діяльність у Косовських художньо-виробничих майстернях Художнього Фонду УРСР. З 1970 року бере участь в обласних та республіканських виставках, а також у Міжнародному конкурсі художньої кераміки у м. Фаянца в Італії (1972).

А, починаючи з 1975 року, керамічні твори Валентини Джуранюк експонуються на всіх республіканських, всесоюзних та ряді міжнародних виставок декоративно-прикладного мистецтва.

У рекомендації до вступу Валентини Іванівни у члени Спілки художників (1978) відомий косівський мистецтвознавець Олексій Соломченко вказував, що нею створена значна кількість мистецьких робіт різних жанрів – від побутової кераміки до скульптури малих форм. її роботи відзначаються простотою форми і доцільним розміщенням орнаменту, що носить яскраво індивідуальний характер. Вона належить до групи косівських керамістів, які «відкрили нову сторінку в гуцульській кераміці, збагативши її новим змістом».

Важливо підкреслити одну характерну і немаловажну особливість впродовж творчої діяльності Валентини Джуранюк — робота на гончарному крузі. Спочатку формувала невеликі тарілочки та свічники, а згодом з легкістю давалися миски і тарелі.

Саме на основі вивчення традицій гуцульської кераміки, зокрема, творчості корифея Олекси Бахматюка, на цьому міцному грунті викристалізовується її новий потужний пласт косівської кераміки.

Бездоганно володіючи матеріалом, добре знаючи технологічні особливості і виробивши власний почерк декорування, Валентина Іванівна створила сотні високомистецьких творів: декоративні тарелі, миски, вази, підсвічники, куманці і плесканці, розписані плитки, декоративні анімалістичні скульптури і столові набори. Традиційна косівська кераміка з авторським підписом Валентини Джуранюк представлена в музеях Косова, Коломиї, Львова, Києва, Санкт-Петербурга та Москви, а також у приватних колекціях в Україні і за кордоном.

Матеріали про її творчість, нариси, оглядові статті виставок, а також авторські статті-розповіді про свою творчість опубліковані у багатьох періодичних виданнях, зокрема на сторінках журналів «Жовтень» (Львів), «Україна», «Дніпро», «Народна творчість та етнографія», «Народне мистецтво» (Київ).

Для ранніх творів майстрині характерні великі, ваговиті орнаментальні форми з легкою розмашистою лінією рисунка. Взірцем для себе вважала розписи О.Бахматюка. Продумані композиції з рослинних мотивів виростали на мисках і тарелях, вазах і плитках Валентини Джуранюк. Найчастіше в композиції вводилися тюльпаноподібні квіти з міцними стеблами, а від них відходили завитки чи кучері. Характерними є вазонові схеми композицій розписів, які створюють враження замкнутої (в крузі чи квадраті) орнаментальної  композиції.

Індивідуальний почерк майстрині виразно простежується і в більш складних розписах з введенням анімалістичних мотивів. Тут зустрічаємо оленів і козликів, баранчиків і корівок, півників і різних птахів. Найчастіше автор полюбляє вводити попарні зображення анімалістичних мотивів. Образна мова Валентини Джуранюк свідчить про її правильне сприйняття народної класики, тих основних засад і принципів, які склалися у кераміці Гуцульщини впродовж віків.

Про збереження кращих традицій і вагомий особистий внесок у розвиток сучасної косівської кераміки переконливо засвідчила персональна виставка Валентини Джуранюк. Тут експонувалося більше 240 творів майстрині, виконані впродовж 1997-2008 років.

Значну частину представлених робіт становили декоративні плитки з сюжетними та анімалістичними розписами.

Різноманітністю виконаних розписів вирізнялися тарелі: орнаментальні, з анімалістичними мотивами і сюжетно-тематичні. Зокрема, серед сюжетно-тематичних згадаємо таріль «Змієборець», «Вояк на коні», «Музики з дудою» (2005) і найновіші — «Музиканти», «Танок» (2008). Вирізнялися оригінальністю вирішення в матеріалі невеличких розмірів розписані декоративні скульптури «Баранчик», «Козлик» (2005), декоративний підвазонник «Баранчик» (2001), декоративний підсвічник «Птах» (2003) та свистунці «Пташки» (2001), виконані в теракоті.

Інколи в розписи «по-білому», крім традиційних зеленого, жовтого і коричневого кольорів, Валентина Джуранюк вводить і синій колір. Пригадаємо, що введення синьої кобальтової фарби було властиве для пістинського майстра Петра Кошака, а пізніше її також використовували майстри кутської кераміки.

Впродовж багатолітньої активної творчої діяльності Валентина Джуранюк була учасником найрізноманітніших мистецьких виставок: обласних, республіканських, молодіжних, ювілейних. Далі це будуть престижні Всеукраїнські художні виставки у Центральному Будинку художника НСХУ у Києві, зокрема «Мистецтво гуцульського краю» (1994), «Гуцульський дивосвіт» (1996), «Всеукраїнський Різдвяний салон» (щорічно, починаючи з 1997 р.) та Всеукраїнські «Великодні» виставки, що організовуються щороку в різних обласних центрах.

Принагідно зауважимо, що керамісти цього року були чи не найактивнішими учасниками мистецьких виставок, гідно представляючи Косівську регіональну організацію НСХ України. У березні-квітні 2008 року відбулася Всеукраїнська виставка кераміки «Світ глиняного дива. Кераміка. Порцеляна. Фарфор» – у Державному музеї українського народного декоративного мистецтва, що знаходиться на території Києво-Печерської лаври. Окремий відділ виставки репрезентував нові творчі роботи сучасних косівських майстрів-керамістів.

У квітні-травні цього року творчі роботи косівчан експонувалися на Всеукраїнській виставці «Світ Божий як Великдень», яка відбулася у м. Дніпропетровську.

Заслуговує уваги і відзначення такий факт, що наші спілчани, керамісти творчих майстерень Валентина Джуранюк, Оксана Бейсюк, Уляна Шкром’юк, Іванна Ділета, Олександр і Оксана Вербівські, Микола і Лідія Ткачі влітку цього року подарували свої роботи у Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогово.

Особливо «гарячим» на персональні виставки наших спілчан видалося літо цього року. У червні-липні персональна виставка кераміки Ірини Серьогіної експонувалася у виставковому залі Центрального будинку художника Національної спілки художників України у Києві. Впродовж серпня персональна виставка живописних робіт Анатолія Калитка експонувалася в залах Культурного центру України в Москві. У виставковому залі Косівської регіональної організації НСХУ впродовж літа експонувалася персональна виставка творів Валентини Джуранюк, а нещодавно відкрито родинну виставку Йосипа Приймака «Скарби прадавні береже душа».

3 нагоди відзначення професійного свята — Дня художника — хочеться щиро привітати всіх спілчан Косівської регіональної організації Національної спілки художників України, які працюють в різних жанрах образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, побажати всім міцного здоров’я, нових задумів та їх втілення у мистецьких творах, що принесуть славу Косівському осередку і примножать мистецьку скарбницю України.

Валентина Молинь,
член правління Косівської
регіональної організації
Національної спілки художників України

Share