У Косові відкрили пам’ятні дошки п’ятьом полеглим оборонцям України

В Україні триває війна: щодня на полі бою за нашу незалежність ведуться виснажливі бої, отримують важкі поранення, безвісти пропадають, потрапляють у полон та гинуть кращі сини і дочки України, які зі зброєю в руках стали на захист Вітчизни.

Своє життя на вівтар волі та майбутнього держави на війні із російськими окупантами віддали і п’ятеро наших земляків із Косівщини та Верховинщини.

• Степан Потяк «Вікінг» (03.11.1994 – 21.06.2022). У 2016 році пішов на строкову службу. Розпочав із солдата, потім – сержант, далі – офіцерський контракт. Був командиром танкової роти 128-ої бригади. Загинув 21 червня 2022 року на Запорізькому напрямку. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
• Володимир Мороков «Морок» (24.07.1992 – 21.03.2023) – старший солдат, стрілець-гранатометник сухопутних військ 207-ого батальйону 241-ої бригади ТрО. У 2022 році в перші дні війни став на захист України. 21 березня 2023 року, виконуючи бойове завдання, загинув біля Соледара. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
• Віктор Шалімов (06.11.1972 – 01.06.2024). У 2022 році добровільно призвався на військову службу. Здійснював оборону на ключових напрямках Донецької та Луганської областей. Служив у 27-ому прикордонному загоні. У 2024 році під час виконання бойового завдання поблизу Вовчанська на Харківщині смертельно поранений. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
• Назарій Лагодяк (26.07.1994 – 14.12.2024). До лав Збройних Сил України долучився у лютому 2024 року. Служив солдатом та стрільцем-помічником гранатометника 41-ої окремої механізованої бригади військової частини А4576. Загинув 14 грудня 2024 року внаслідок штурмових дій на позиції ворога у Курській області рф.
• Максим Ємець «Єнот» (21.09.1994 – 04.02.2025). До лав Збройних Сил України долучився у 2014 році. Спершу воював у складі батальйону «Айдар», згодом ніс службу командиром піхотної роти 24-ої окремої механізованої бригади імені Короля Данила. У 2022 році – командир мотопіхотного батальйону 10-ої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Загинув 4 лютого 2025 року на Покровському напрямку на Донеччині. Старший офіцер ГУР, підполковник, Герой України (посмертно).

Світлу пам’ять про відважних бійців увіковічили у меморіальних стелах, встановивши їх на Алеї Слави поблизу рідної Альма-матер – Косівського ліцею імені Ігоря Пелипейка.

Анотаційні дошки загиблим військовослужбовцям відкрили та освятили сьогодні, 25 травня 2026 року, за участі рідних, близьких, духовенства, представників влади, учнівства та педагогічного колективу ліцею, містян.

На подвір’ї закладу освіти люди зібралися, щоб вшанувати пам’ять оборонців Вітчизни, які з Україною в серці полягли смертю Героя за незалежність та територіальну цілісність держави.

Цього дня в знак шани за подвиг та відвагу Героїв звучав Гімн України, линула щира молитва, згадувалися моменти із життя мужніх синів України, яких дорога війни назавжди привела до рідних країв. Молебень звершив о. Олег Корпанюк.

«Ніколи не забудемо, якою ціною здобувається наш мирний ранок. Щирі співчуття родинам загиблих, низький уклін за вірних синів України. Їхні імена навіки вписані в історію нашої держави», — зауважив у своєму виступі заступник голови Косівської райдержадміністрації Богдан Палагнюк.

На відкритті меморіальних дошок слово також мали директор Косівського ліцею імені Ігоря Пелипейка Віктор Барчук, ветеран війни, сестра загиблого Юлія Потяк та мати полеглого воїна Назарія Лагодяка.

До стел загиблим оборонцям України поклали квіти вдячності та запалили свічки пам’яті.

Вічна слава Героям!

Косівська районна військова адміністрація