Руслан Дмитрович Данко
Народився 5 липня 1990 року у м. Косові, в родині Оксани та Дмитра Данко.
Навчався у Косівській школі №2, яку закінчив у 2007 році. Вступив до університету внутрішніх справ, під час навчання успішно закінчив військову кафедру.
Працював у Києві. Повернувся до рідного Косова. У 2018 році одружився з коханою дівчиною — Анною. В щасливому шлюбі народився синочок Матвійко.
З 2019 року працював тренером з греко-римської боротьби у Косівській ДЮСШ «Гірське орлятко», вихованцем якої був сам. Всі колеги та учні його поважали.
На початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, добровільно пішов захищати Україну. Був командиром розвідувального взводу 74-го батальйону 102-ї бригади — відважним і дуже професійним. Мав звання старшого лейтенанта, позивний «Тренер».
23 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання у с. Малинівці Запорізької області Герой загинув.
Не дочекалися Руслана з війни його дружина Анна, синочок Матвійко, тато Дмитро, мама Оксана, сестра Софія і вся родина. Тужать за ним його побратими, друзі, плаче вся Косівщина.
Вічна пам’ять і слава Герою, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
Пам’ять про нього житиме у наших серцях вічно.
[…] Руслан Дмитрович Данко жив у Косові. До війни займався єдиноборствами. На другий день повномасштабного вторгнення чоловік долучився до лав Збройних сил України. На фронті був розвідником 102 окремої бригади Сил територіальної оборони. Руслан Данко на позивний «Тренер» загинув 23 лютого 2024 року, військовослужбовцю було 34 роки. […]
[…] бригади сил ТРО ім. полковника Дмитра Вітовського Русланові ДАНКУ (позивний […]