Найстарша волонтерка Косівського ЦДТ
Хочу сьогодні розповісти одну цікаву історію, про Жінку, яка є незамінимою помічницею дівчат, які у нас плетуть маскувальні сітки.
Одного дня іду додому, зустрічаю її на подвір’ї власного будинку, що на Старому Косові. Вона підійшла до мене ближче з допомогою ходунків, важко, але бадьоро і з щирою посмішкою на вустах.
Параска Василівна Мотрук — таке ім’я нашої Помічниці, вона Жінка найповажнішого віку, що нам допомагає у нашому волонтерському осередку «Прихисток душі».
Їй 29 лютого 2023 року має сповнитися 94 роки!
— Я її запитую: «То як Ви святкуєте свій день народження, якщо народилися у день високосного року?»
— Вона відповіла: «Та кожного року святкую, у лютому, діти мені влаштовують свято, кажуть, що вже 29-те!» — і посміхається.
Від початку війни майже щодня її дочка Ольга Мотрук бере додому і приносить назад тканину на маскувальну сітку, яку вона вдома нарізає на смужки. Не знають спокою старенькі материнські руки!
А ще, Параска Василівна, мені розповіла, що коли їй було 12 років, то вона носила їжу у клунку для євреїв, яких утримували у загорожі біля Косівського інституту. Таке добре серце мали вона та її батьки. А тепер допомагає ЗСУ, бо хоче, щоб її діти, внуки, правнуки жили у незалежній Україні!
Ось приклад справжньої незламності, яка пережила вже одну війну і сподівається, що до її дня народження закінчиться і ця війна!
Дай Бог Вам сили у руках і ніжках, і жити більше як сто років з такою ж посмішкою, завзяттям і добрими справами! Бо таких Людей мало… Дай Бог!