Від руйнації — до життя

Капелан Микола Мединський пише ікони на ящиках від боєприпасів

Днями з бійцями окремої мотопіхотної Маріупольської бригади зустрівся фронтовий капелан Микола Мединський. У минулому так само боєць, нині священник-доброволець. Тому коротка польова служба капелана закінчується гаслами, скоріше притаманними військовослужбовцю: «Слава Україні! Слава нації!».

— Нічого дивного тут немає, — пояснює отець Микола. — Христос нам дав заповідь щодо любові до ближнього свого. І коли ми проголошуємо славу нашому народові, то є втілення цієї заповіді. Ці слова — цілком у дусі вчення Христа.

Після проповіді та миропомазання отець Микола спілкується з бійцями про сенс цієї війни, її передісторію, про випробування, через які проходять захисники Батьківщини та їхні родини, про те, як віра допомагає у скрутні часи. А далі починається дивне.

Капелан просить бійців віддати йому дерев’яні ящики від боєкомплектів, а потім ходить по стрільбищу, збирає гільзи і навіть випрошує стріляні гільзи у танкістів. Загадка поведінки з’ясовується, коли отець Микола розповідає про свій проект українського мілітарі-арту.

— Ми ж добровольці, — посміхається священник, — і вся наша діяльність забезпечується тим, що я малюю ікони на дошках від оцих самих ящиків і виставляю їх на продаж. І на ці кошти можна полагодити та заправити машину, приїхати отак до бійців, які потребують духовної розради. Ну і долучаємо воїнів до такої арт-терапії. Зокрема у Києві діє реабілітаційний центр для військових, поруч з ним є невелика капличка. Московські попи пішли звідти ще минулої осені, і ми разом з хлопцями її обладнуємо наново. Проект має назву «Від руйнації — до життя». Російському військовому мотлоху, що мав принести смерть на нашу землю, хлопці дають нове життя: у вигляді церковних речей або витворів мистецтва.

— З ящиків у нас престіл, тетрапод, з них же будуть жертовник, аналойчики і так далі. Іконостасна частина буде покрита маскувальною сіткою, яка є сучасним символом покрову Богородиці. А я збираю гільзи великих калібрів, щоб зробити з них чотири колони на престіл. Ну і з менших гільз робимо такі латунні пластинки з гравіюванням імен меценатів, які роблять пожертви на храм, на його ікони.

А ще разом з літунами однієї з авіачастин отець Микола створює мережу спеціальних військових капличок, що так само будуть оздоблені бійцями в стилі «українського мілітарі». Капелана не бентежить, що в храмі буде присутнє знаряддя вбивства.

— В тому ж і суть нашої роботи! Те, що було призначене для смерті, ми своєю вірою і своїми вчинками перетворюємо у розвиток і прогрес. Задля слави Божої і слави нашого народу.

Допис зі сторінки оперативного командування «Південь» ЗСУ у Фейсбуку.

Share