Кримінальні проступки: особливості та переваги нововведень
З 1 липня в Україні запрацював інститут кримінальних проступків — і в Національній поліції з’явилися підрозділи дізнання. Відтепер досудове розслідування за 117 частинами 98 статей Кримінального кодексу України проводять за спрощеною процедурою і обмежують в часі.
Одним із основних завдань впровадження інституту дізнання є можливість розвантажити слідчих, оскільки більше 50% усіх зареєстрованих кримінальних правопорушень перейшли у категорію проступків. Таким чином слідчі підрозділи зосередяться на розслідуванні тяжких та особливо тяжких злочинів.
Кримінальні проступки розслідують за спрощеним порядком, який передбачає кілька нововведень. Зокрема дізнавачі ще до внесення відомостей в ЄРДР можуть проводити огляд місця події та медичне освідування, відбирати пояснення, вилучати знаряддя і засоби вчинення проступку, отримувати висновок спеціаліста.
Крім того, тепер джерелами доказів додатково визначаються пояснення, результати освідування, висновок спеціаліста, фото- та відеоматеріали. Також дізнавач чи уповноважена на це особа має можливість встановлювати місцезнаходження телефону чи зчитувати дані з інформаційних систем (за умови, що доступ до них не обмежений або ж не потребує пароля).
Впровадження інституту проступків недарма визначають як гуманізацію кримінального законодавства, адже відповідними змінами посилюється забезпечення прав людини під час розслідування. Наприклад, затримувати особу, яка скоїла проступок, можна лише у виключних випадках: якщо громадянин відмовляється припинити вчинення проступку або ж чинить опір працівникові поліції; намагається втекти з місця події; під час переслідування відмовляється виконувати законні вимоги поліцейських; перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння та може завдати шкоди собі чи оточуючим; ухиляється від органів досудового розслідування чи суду.
Крім того, до особи, яка підозрюється у вчиненні проступку, можуть бути застосовані тільки два види запобіжних заходів — особисте зобов’язання та особиста порука. Терміни досудового розслідування проступків значно скоротили. У випадку повідомлення особі про підозру або її затримання розслідування має бути завершене протягом 72 годин. Якщо ж підозрюваний не визнає вину або ж проступок вчинив неповнолітній, чи виникла необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, то — протягом 20-ти діб. І максимальний термін проведення розслідування проступків — один місяць, за умови заявленого особою клопотання про проведення експертизи, якщо вона не погоджується із висновком спеціаліста. У виняткових випадках досудове розслідування може бути продовжене до 2-х місяців.
Окрім того, скорочені строки судового розгляду, яке має бути призначене в 5-тиденний термін з дня отримання обвинувального акта. А якщо особа затримана, судовий розгляд призначають невідкладно. До того ж, скорочення термінів розслідування та судового розгляду означає, що потерпілі швидше зможуть отримати компенсацію збитків, завданих кримінальним проступком.
Серед нововведень — розгляд справи у суді без присутності обвинуваченого. Можливий такий варіант лише за умови, що особа, яку притягують до відповідальності за проступок, не оспорює встановлені під час дізнання обставини та погоджується із розглядом обвинувального акта.
Законодавством встановлені три основні види покарання за скоєння проступків, це — штраф до 51 тисячі гривень, громадські чи виправні роботи та арешт або обмеження волі. Можливе додаткове покарання — позбавлення права Обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Тобто за скоєння кримінального проступку особа не може бути позбавлена волі. А після відбуття призначеного судом покарання вважаться несудимою.
Довідково:
Найбільш поширеними кримінальними проступками є крадіжки, спричинення легких тілесних ушкоджень, шахрайства, незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту, підробка документів. У Національній поліції штатна чисельність підрозділів дізнання налічує понад 3 700 дізнавачів. Окрім того, залучатимуть до розслідування проступків іде більше 5 тисяч уповноважених осіб з інших підрозділів поліції. Це можуть бути дільничні, поліцейські офіцери громад, працівники ювенальної поліції, оперативники.
Косівський ВП ГУНП.
«Гуцульський край», №32, 7.08.2020 року