Благословенна будь, Людино!

Де Божий храм, святі хрести,
Щоб все життя і кожну днину
Високу гідність пронести.
Ваш чин високий та наука,
Як чиста в джерелі вода.
В житті буває радість й мука,
Душа, щоб в серці молода.
І сяють лагідністю очі,
В них ласка Божа, теплота.
Щасливих років Вам, панотче,
В них віра, Божа доброта.
Хай грають дзвони у Шешорах,
І ясно світиться зоря.
Нехай співають наші гори
Разом із хором вівтаря.
О. Василащук

Село Шешори — одне з найкращих сіл на Гуцульщині, оточене високими горами, які гордо здіймають свої груди, шелестять-гомонять зеленими буками, смереками про важливі історичні події і, наче в колисці, гойдають долину з чепурними хатами вздовж річки Пістиньки.

Чудову карпатську тишу в святкові дні пробуджують звуки церковних дзвонів, які виконують свою божественну мелодію, торкаючись людських душ чи то в радості, чи в печалі. Сьогодні вони сповіщають нам про знаменну дату — 40-річчя подвижницької праці настоятеля нашої церкви святої Параскеви, митрофорного протоієрея, отця Юрія Павличка. Людини, вибраної Богом бути світильником для людських душ, нести істину Божої правди, утверджувати ідеали віри, спонукати кожного задуматися над суттю людського буття.

Усім, хто прийшов у цей світ, доля простелила у плетиві доріг одну стежину, яку суджено пройти, але як її пройти — вирішувати кожному. Життєва дорога отця Юрія осяяна особливим світлом Божого благословення, яке дозволяє нести до людей віру, надію і любов. Ці ідеали християнської моралі впродовж своєї пастирської діяльності отець Юрій Павличко втілює у життя своїх парафіян з почуттям високої відповідальності.

Навчання людей моралі є одним з обов’язків церкви і її служителів. Тому глибоко продумані звернення о. Юрія до пастви допомагають зрозуміти, як уникнути зла, як чинити добро, як стати щасливим, як жити у злагоді з самим собою, ближніми та Богом. Щоб змусити людину задуматись, змінити своє життя або хоча би постаратись діяти за наукою духовного вчителя, священнику треба потратити немало часу та енергії.

Готуючись до недільної проповіді чи святкового богослужіння, мусить подумати, що сказати людям, як у цей бездуховний матеріальний вік достукатись до сердець десятків парафіян. Важко серед величезної кількості позитивної і негативної інформацій про життя людства сьогодні знайти слова, які б допомагали шукати і віднайти дорогу до істини, шлях у вічність. А отцеві Юрію це вдається. Ораторський дар і глибина його промов — незрівнянні.

Протягом всіх років священник щедро сіє слово Боже у душах жителів нашого села, бережно та старанно опікується своїми парафіянами. Глибоко западають у душу повчальні проповіді пастиря, які запалюють і скріплюють віру у серцях вірян. Він вчить нас завжди бути християнами, наголошує на тому, що любов Божа завжди з нами і ніколи не покине нас, що ніякі матеріальні цінності не є вагомими у вічності, а лише духовні мають велике значення. Тому з року в рік люди горнуться до Божого дому, в якому щиро моляться і просять прощення, слухають повчальні проповіді о.Юрія, шанують свого пастиря, стараються жити за Божими заповідями.

Ми, парафіяни, жителі села Шешорів, щасливі, що 40 років тому Господь направив до нас мудрого, розуміючого пастиря, який розпочав свою працю в церкві не тільки як священник, духовний наставник, але і добрий господар.

Наведення порядку в церкві і на її території стало особистою відповідальністю для о.Юрія Павличка за Божий храм. Під його керівництвом церковне братство, сестринство з великою відповідальністю ставляться до своїх обов’язків, дбають, щоб багатогранне духовне життя було прикладом для всіх.

Усвідомлюємо велику заслугу священника перед християнською громадою, його роль в історії розвитку нашої церкви і збереження високої духовності, утвердження у своїх парафіян принципів національної самосвідомості.

Бути священником, який посланий Богом, виконувати церковні обряди — це нелегка праця. Чи добра погода, чи зла, чи заметіль, чи злива — о.Юрій на своєму місці без запізнення.

Отець Юрій — це багатогранна особистість, яка викликає велику пошану і любов у різних верствах населення. Громадянська позиція щирого українця, високого інтелігента і патріота викликала глибоку повагу і довіру до нього не лише його парафіян, але і в широкої громадськості Косівщини. Отця Юрія відрізняє від інших якась особлива сила внутрішнього світла, що викликає велику повагу до нього не тільки мирян, але й священників. Він активний учасник сільських і районних заходів, частий гість початкової школи та гімназії імені В’ячеслава Чорновола член виконавчого комітету Шешорівської сільської ради.

Наша велика сільська громада розділяє радість святкування свого настоятеля, схиляє перед ним голови з пошаною і подякою за глибоку віру, жертовність, працьовитість та повсякденну працю, яка переросла у великі здобутки.

Подяка вам за зцілені життя.
Офіра — за навернутії душі.
Вплелись в одне і строгість, й доброта —
В молитві, в думці, в діях, русі.

Митрополит Епіфаній нагородив отця Юрія орденом Архістратига Божого Михаїла 2 ступеня за заслуги перед церковною громадою і з нагоди 40-річчя служіння у храмі святої Параскеви.

Дізнавшись від отця Юрія про візит Предстоятеля Православної церкви України, жителі села дуже зраділи і готувалися до цієї зустрічі: фарбували церкву та дзвіниці, чистили столітні дуби та кам’яний мур, прикрашали церковну територію та храм живими квітами в стилі гуцульської вишиванки. Напевно, в селі не знайдеться людини, яка би не долучилася до цієї зустрічі. Ця доленосна подія ввійшла в історію села Шешорів.

Урочиста літургія, відслужена багатьма священнослужителями Івано-Франківщини та Блаженнішим владикою, залишиться назавжди в пам’яті вдячних шешорівчан.

З повагою — виконком, депутатський склад Шешорівської сільської ради, сільський голова В.Якібчук.

«Гуцульський край», №31, 31.07.2020 року