Вчителько моя…
З того часу, коли я вперше переступила поріг Слобідської початкової школи, минуло вже багато років, але й сьогодні я з вдячністю і хвилюванням згадую як мене зустріли перші вчителі Валентина Федорівна Маслянчук і Ганна Іванівна Чепига. Вони віддали нашій школи кращі роки свого життя і пропрацювали в ній 36 років. День у день вони турбувалися про своїх вихованців, вчили писати і читати, виховували, віддавали тепло своєї душі.
Ці люди навчили мене мудрої істини – стався до кожного так, як би ти хотів, щоб усі ставилися до тебе. Допоможи і тебе в скрутну хвилину підтримають, посміхнись – і побачиш, що сонячне проміння розжене темні хмари, а люди навколо побажають тобі добра і щастя.
Дякую вам, Валентино Федорівно і Ганно Іванівно, за перші життєві уроки, за шляхетність ваших душ. Від усієї душі хочеться поклонитися вам, мої учителі, зігріти ваше серце любов’ю і запевнити: «Я пам’ятаю вашу науку. Ви залишаєтеся для мене моїми учителями на все життя. І я стараюся бути гідною вашою зміною».
Н. МЕЛЬНИЧУК,
с. Слобідка.