Час перемоги правих не за горами!
Юрій Костенко – непересічна особистість, котра розуміє проблеми країни і знає шляхи її вирішення. Він принципово пропонує змінити урядовий курс на політику виробника під гаслом: «Роби українське! Купуй українське!». Адже робити українське – це означає мати найкращі умови для виробничої діяльності в Україні. Це економіка, яка випускає 60-70% готової продукції.
Це українські енергоносії – вугілля, уран, нафта, газ, а відтак — енергетична незалежність. Це сучасні транспортні коридори з європейськими дорогами. Це популярні світові туристичні маршрути. Зрештою, робити українське – це бути престижним у світі.
Мої предки – хлібороби з діда-прадіда. Батьки родом з Черкащини, я ж народився на Поділлі, в селищі Нового Ободівка на Вінниччині. Дитинство подарувало мені українську вільготність, солов’їну мову, невмирущі традиції, національну душу, що й стало стержнем моєї життєвої позиції. З дитинства мене завжди вабила висота. Багато часу я проводив на великій шовковиці. Спілкування з природою дало мені відчуття прекрасного на все життя.
Від чого я ніколи не страждав, то це від бажання зайняти високі кабінети. Політик, який працює на інтереси держави, — а саме так і має бути, — у приватному житті позбавлений майже всього, бо це постійні поїздки, зустрічі з виборцями, майже повна відсутність сімейного життя у звичайному розумінні цього слова, інші обов’язки, які позбавляють тебе елементарного.
В політиці мені довелося займатися різними справами: я очолював урядові делегації на переговорах щодо ядерного роззброєння (1992р.), з «Великою сімкою» — щодо закриття Чорнобильської АЕС (1995р.). Те, що Україна 2,5 роки отримувала з Росії безкоштовне ядерне паливо як компенсацію вивезення боєголовок, а також більше 1 млрд. доларів США на ремонт «саркофагу» ЧАЕС – це те, що мене утримує у політиці. У Верховній Раді очолював розробку концепції національної безпеки, вивчав причини Чорнобильської трагедії та дії високопосадовців під час ГКЧП, займався підготовкою екологічного та ядерного законодавства, енергетичною безпекою. Мій принцип – встигнути зробити якомога більше. Хто дотримується іншого, – зрештою, зникає з мого оточення.
Мої моральні принципи, незважаючи на 20-річний досвід політичної роботи, дозволяють мені тримати свої руки чистими. Бо я розглядаю власну посаду лише як механізм реалізації не особистої, а державницької мети. Мабуть, тому у мене ніколи не виникало бажання використати свою посаду в особистих цілях.
Наші політики захоплені черговою боротьбою за владу. Сьогодні сам по собі ні один з державних органів не здатний змінити ситуацію. Жодна посадова особа і жодна інституція не мають достатніх повноважень для цього. На зміну має прийти принципово інша політична ідея – права ідеологія та права політична команда.
В Україні залишаються невирішеними дві основні проблеми – неефективна економіка, яка не дає людям повноцінного матеріального забезпечення для життя, та неукраїнська державна політика, яка принижує і нищить все українське – включно з мовою, культурою, історією. Державі необхідна принципово інша економічна політика, яка спиралася б на національні інтереси, національні ресурси та національного товаровиробника.
Аби сформувати в Україні політику, яка вирішуватиме ці проблеми, потрібна потужна права партія, що здатна буде боротися за владу, 226 місць у Верховній Раді, український уряд, український Президент.
Саме правоцентристська ідеологія торувала шлях, приміром, до головної перемоги українців, коли на політичній карті постала українська держава. Ця права політична ідеологія поки що не є основою української державної політики. Однак такої політики потребує Україна і український народ. І тому час перемоги правих не за горами!
Але для цього кожному пересічному українцю потрібно проявити політичну волю, не бути байдужим до тих суспільно-політичних процесів, які відбуваються у нашій державі. Вже через кілька днів відбудуться вибори до органів місцевого самоврядування, а це означає, що мешканці сіл, селищ, більших і менших містечок, районних та обласних центрів вкотре матимуть змогу пройти тест на політичну зрілість, отримають шанс розпочати зміни із свого населеного пункту. Тому прошу підтримати на виборах 31 жовтня 2010 року представників Української народної партії!
Ваш Юрій Костенко,
Голова Української народної партії