Нас єднає рідна школа
Хімчин дуже привітне село. Незважаючи на негоду, своїх гостей він зустрічав запахом чорнобривців, розкішним килимом з айстр і хризантем, тихим шепотом жовто-багряного листя, червоними кетягами калини. Восени цього року виповнилося 150 років з часу створення першої парафіяльної школи у с. Хімчині — вельми поважний вік, який надихнув нас згадати той час, ті події, імена та долі, пройти крізь минуле і сучасне, зазирнути у майбутнє.
На свято запросили вчителів-пенсіонерів та випускників різних років. Наставники Хімчинської загальноосвітньої школи з гордістю дивилися на своїх вихованців, серед яких: Остафійчук Богдан Костянтинович — доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент Національної Академії Наук України, ректор Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника; Романюк Михайло Дмитрович — доктор економічних наук, професор, декан економічного факультету, завідувач кафедри теоретичної і прикладної економіки Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника; Атаманюк Богдан Васильович —доцент кафедри алгебри і геометрії Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника; Будзуляк Іван Михайлович — старший науковий співробітник Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника; Гостюк Петро Іванович — доцент кафедри анатомії і фізіології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника; Коханюк Василь Дмитрович — полковник у відставці, радник митної служби першого рангу; Скоропанюк Ганна Андріївна — журналіст, член Національної спілки журналістів України, лауреат літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини, головний редактор регіональної газети «Захід»; Оленюк Марія Іванівна — начальник управління статистики в м.Коломиї; Бачинська Ольга Володимирівна — заступник директора з навчальної роботи Тлумацького коледжу.
Хімчинська земля багата і щедра на талановитих і розумних людей. Саме вона дала життя покійному Патріархові Володимиру Романюкові, борцеві за незалежну Україну, патріоту-мученику, релігійному дисидентові.
У кожного є два береги, від якого людина відпливає і до якого має неодмінно причалити. Як птахи до рідних домівок повертаються, подолавши далекі чи близькі дороги, так і колишні учні повернулися того дня на берег свого дитинства та юності — у рідну школу.
Святково вдягнені учні 11-го класу зустрічають гостей біля дверей школи, вітають зі святом і прикріплюють до їх святкового одягу емблеми. Звучить Державний Гімн України. Директор школи Розвадовський Василь Петрович відкриває урочисту лінійку і вітає зі святом усіх присутніх. Отець-декан УПЦ КП Іван Близнюк і настоятель Хімчинської церкви Святої Покрови провели спільну молитву за здоров’я гостей, учителів та учнів. Приємно було слухати слова вітань і побажань високоповажних гостей: Б.К.Остафійчука — ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника; Д.І.Дзвінчука — депутата обласної ради, декана факультету управління та інформаційної діяльності інституту нафти і газу; М.Ґ.Васкула — заступника голови Косівської РДА; В.Я.Козьменчука — начальника відділу освіти Косівської РДА. З нагоди ювілею гості вручили «ювілярці» цінні подарунки.
Цікаво пройшла презентація, яку провела заступник директора школи з навчально-виховної роботи В.М.Розвадовська. Гості оглянули виставки дитячих робіт з вишивки, образотворчого мистецтва, плетіння бісером та в’язання гачком, квіткових композицій; завітали до старого приміщення школи, де й досі «блукає» їхнє дитинство, відвідали цікаві виховні години.
Далі у програмі свята — «круглий» стіл «Берег дитинства та юності». Щирими словами розпочинають засідання вчитель української мови і літератури Н.Я. Лисак та заступник директора з навчально-виховної роботи В.М. Розвадовська. Виступи гостей перепліталися з музичними дарунками учнів і вчителів. Кожен з присутніх прагнув повернутись у шкільні роки ще раз, забували про вік і посаду, відчувалось — живе велика шкільна сім’я. Звучали слова подяки вчителям за те, що відкрили для них, школярів, цікавий світ науки.
До 150-річного ювілею школи вчитель географії, методист Марія Василівна Розвадовська видала книгу «Уклін тобі, рідна школо!», яку презентувала під час свята і подарувала кожному з гостей. До речі, саме Марія Василівна була ініціатором проведення свята, зібрала для цього багатий історичний та довідковий матеріал. Великий вклад у підготовку до ювілею зробив директор школи В.П. Розвадовський. Людина ерудована і досвідчена, здібний організатор, фаховий і уважний педагог, мудрий і добрий господар. Завдяки його зусиллям наша школа має ошатний і доглянутий вигляд. Заняття проводять в обладнаних кабінетах. Зайдіть у будь-який час, і ви побачите нові парти, шкільні дошки, зі смаком оформлені стенди, і всюди — багато квітів. У коридорах школи провели опалення, встановили металопластикові вікна. Діти в теплих кабінетах почуваються добре, затишно і комфортно.
Свято добігало кінця. На згадку про 150-літній ювілей гостям вручили символічні подарунки.
М. Том’юк,
педагог-організатор
Хімчинської ЗОНІ І-III ст.
