Дотримуйтесь правил бджільництва

Українці зуміли зберегти тисячолітню традицію бджільництва. За виробництвом меду наша країна займає четверте місце у світі.

Щоб зберегти цей вид діяльності, внести свою маленьку частку у примноження цього багатства, управління ветеринарної медицини в Косівському районі рекомендує пасічникам дотримуватись вимог:

• зареєструвати пасіку за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи згідно з Порядком реєстрації пасік;
• отримати ветеринарно-санітарний паспорт на кожну пасіку з метою їх обліку, опису характеристики пасіки, результатів епізоотичного обстеження, лабораторних досліджень і здійснення лікувально-профілактичних і санітарних заходів;
• ветеринарно-санітарний паспорт є офіційним документом, його пред’являють при продажу бджолосімей і їх перевезенні до медоносів у інші райони, продажу продуктів бджільництва (меду, воскосировини та інших). Паспорт зберігає старший бджоляр або власник пасіки;
• на пасіках необхідно проводити ветеринарно-санітарне обстеження, за необхідності — протиепізоотичне, не менше двох разів на рік з одночасним відбором зразків підмору, розплоду бджіл та іншого матеріалу;
• при проведенні планових обстежень пасік спеціалістами ветеринарної медицини (або під їх контролем), лабораторні дослідження проводять на безоплатній основі в міжрайлабораторії ветеринарної медицини в м.Коломиї;
• для з’ясування причин захворювання бджіл у лабораторію надсилають: при обстеженні (паспортизації) пасік у лабораторію ветеринарної медицини направляють від 10% сімей пасіки, по 50 живих бджіл і зразки печатного розплоду бджіл (трутнів); при підозрі на отруєння передають 400–500 трупів бджіл, 200 грамів відкачаного незапечатаного меду і 50 грамів перги у стільнику від 10% бджолиних сімей із характерними ознаками ураження, а також 500–1000 грамів зеленої маси рослин з ділянки, на якій літали бджоли; при підозрі на вароатоз взимку надсилають трупи бджіл і сміття з дна вуликів (не менше 200 грамів з пасіки), навесні — бджолиний розплід на стільнику з нижнього краю розміром 3×15 см та сміття з дна вулика у зазначеній вище кількості.

Влітку і восени беруть проби запечатаного розплоду (бджолиний чи трутневий) зазначених вище розмірів або не менше 100 бджіл, відібраних у вулику від 10% підозрюваних на захворювання бджолосімей пасіки; при гнильцевих захворюваннях і мішечкуватому розплоді — від 2–3 уражених сімей зразки стільників (стільника) розміром 10×15 см із хворими і загиблими личинками та лялечками; при підозрі на вірусні захворювання (хронічний параліч, гострий параліч, філаментовіроз) — по 50 хворих або загиблих бджіл, законсервованих 50% гліцерином, від 2–3 сімей з вираженими ознаками захворювання; для лікування бджіл застосовують зареєстровані в Україні препарати, згідно з настановами у їх застосуванні, обробку антибіотиками бджіл слід проводити до цвітіння медоносів.

Продавати продукти бджільництва дозволено лише з благополучних пасік. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники меду і продуктів бджільництва повинні відповідати гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів та продовольчої сировини. У випадку вимушених обробок реалізацію продуктів бджільництва проводять лише з дозволу ветеринарного лікаря. Використання перги та меду з неблагополучної пасіки для підгодівлі бджіл забороняється. Підставою для реалізації меду на продовольчому ринку є наявність ветеринарно-санітарного паспорта та експертний висновок державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.

В. Волковецький,
заступник начальника управління ветмедицини в Косівському районі.

«Гуцульський край», №5, 12.02.2016 року