Поезія
Фестивальна
Вже осінь снує павутину, Оранжеві тіні кладе, А Косів гуцульську родину На зустріч за руку веде. Приспів: Фестиваль, фестиваль! Заклично лунають трембіти, Лине пісня у даль, Гуцульські єднаються діти.
Якщо ти — українець…
Якщо ти українець, зупинись, Поглянь на землю – рідну Україну. Не та вона, яка була колись. Збагни її красу, побач її руїну. Якщо ти — українець, бережись: Не смій ніколи рідний край зганьбити І не…
З ювілеєм!
Вже 20 років, як іде Наша газета в ногу з часом, І читачів своїх веде До пізнання висот сучасних. Радіє разом із людьми, А як біда, то і сумує, А скільки всім порад дає І…
Богдан Радиш-Маринюк «Хто не оре – не зламає плуга»
(сторінки майбутньої книжки) Час — руйнівник, але він і творець. Час і безумець, але і мудрець. Він і суддя нам, і слуга, і пан, І вчитель він, і лікар наших ран. Минали літа, і події,…
Життя, завдовжки у 100 слів
Пелюшки. Колиска. Крики. Слово. Крок. Простуда. Ліки. Метушня. Забави. Брат. Двір. Гойдалка. Ясла-сад. Школа. Двійка. М’яч. Підніжка. Гіпс. Бинти. Страждання. Ліжко. Бійка. Кров. Розбитий ніс. Друзі. Двір. Тусовка. Ліс. Інститут. Весна. Листи. Літо. Сесія. Хвости….
Нові коментарі