Твій ювілей Космач

Твоє ім’я Космаче, це подих сонця,
Під небом голубим, твої ко/іосються ліси,
Вони буяють і дивлються ввесь час в моє віконце,
Неначе космацкі зелені плеса карпатської краси,
Твоє Ім’я Космаче назавжди буде у моєму серці,
Воно живе, пливе зі мною разом в безкраю долену,
Його я ношу з водою неба в золотім відерці,
Мої слова про тебе село, злились у любов мою.
Ти Космаче зараз у розах під голубим небом розквітаєш,
Бо світлий день, твого народження у тебе на порозі,
Твій ювілей шістсот років прожито тобою, ти вже маєш
З чим щиро здоровлю тебе, моя колиско з молитвою у Бозі.

Живи твори Космаче, і розквітай, як Карпатська рута під Говерл Твоє квітуче розмаїття високих гір, у моїй душі живе, Як Україна, із волею і гімном-сурмить «Ще не вмерла» Твоя свобода Космаче у славі і честі на многая літ проросте.

І ще лину до неба, і щиро попрошу у Бога,
Щоб би сонце гріло, космацькі простори рідні,запашні.
Нехай Божа благодать прийде до твого, село, порога,
Де століттями живуть гуцули: сміливі, жваві, гарні, кремезні.

Василь Петрованчук
Село Космач
27.05.12

Share