Лаврук Юрій Миколайович
4 жовтня 1985 року в сім’ї Миколи та Іванни Лавруків, у місті Косові, народився довгоочікуваний синочок Юрчик. Він ріс веселим, безтурботним хлопчиком.
З 1991 року по 2000 рік навчався у Косівській ЗОШ №1, а опісля закінчив Кутське ПТУ, де опанував професію водія. Відслужив у армії. Завжди мав багато друзів, був компанійським і щирим.
У 2008 році Юрій одружився зі своєю коханою Анею. У шлюбі з нею народилися два синочки: Микола та Богдан. Разом збудували міцну сім’ю, тішилися діточками, мріяли про майбутнє…, планували…, але….
11 березня 2022 року Юрій отримав повістку і став на захист України. Служив у зенітно-ракетному взводі 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону. Зі слів командира, Юрій був бійцем і другом, в якого не було поганого настрою, він ніколи нікому ні в чому не відмовив, був щирим і надійним для своїх побратимів, залишив після себе багато світлих спогадів.
11 грудня 2023 року під час наступально-штурмових дій ворога Юрій Лаврук загинув біля населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області. Він віддав найцінніше, що мав, — своє життя, за кожного з нас, за наш спокій, за нашу Свободу і Незалежність; вірив у те, що Україна буде вільною, поборе ворога.
Не дочекалися Юрія з війни кохана дружина Дня, любимі синочки Миколка та Богданчик, тато, сестра Галина та її сім’я. Ніколи не забудуть його родина, однокласники, друзі, куми, сусіди, побратими — всі, хто його знав і любив. Висловлюємо щирі співчуття і слова підтримки рідним і близьким загиблого Героя.
Ми завжди пам’ятатимемо жертовний подвиг кожного нашого воїна, кожного солдата, кожного сина, котрий віддав своє життя за наше світле майбутнє, за нашу Незалежність.
Слава Україні! Героям слава!
[…] Юрій ЛАВРУК (04.10.1985 – 11.12.2023) – Захисник України, старший солдат, стрілець-зенітник зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного взводу в/ч А3029 Збройних Сил України. Загинув внаслідок наступально-штурмових дій противника в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області. […]