Володимир Рибчук безмежно любив Батьківщину

Любов до Батьківщини є виявом гордості за рідну землю, за її матеріальні й духовні надбання. Це готовність захищати інтереси насамперед країни, а не власні. Саме таким, справжнім патріотом своєї держави, був Володимир Рибчук, який віддав найцінніший скарб — своє життя за волю і незалежність України. Бо безмежно любив Батьківщину, безмежно любив свою сім’ю, рідних і друзів, безмежно любив Карпати.

Народився Володимир 3 березня 1993 року в мальовничому селі Яворові (присілок Стоянів) у сім’ї Лук’яна Васильовича та Марії Іванівни Рибчуків. Навчався у Яворівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.

Вчителі та однокласники згадують Володимира як спокійного, врівноваженого, щирого, здобрим і чуйним серцем, зі світлою посмішкою.

Після закінчення школи його призвали на строкову військову службу. Зустрів свою кохану — Руслану, побралися, разом виховували синочка Олександра.

https://www.youtube.com/watch?v=bWCZA99UzCU

В 2013 році, коли розпочалась Революція Гідності, Володимир поїхав до Києва, щоб підтримати мирну акцію, бо був переконаний, що Україна — незалежна, європейська держава, і її курс — до Європейської інтеграції.

https://www.youtube.com/watch?v=GnLvVRTltXI

В 2014 році, коли російські військові вторглись на територію України, Володимир одним із перших став на захист Батьківщини в рядах батальйону оперативного призначення імені Героя України Сергія Кульчицького, що входить до складу Національної гвардії України.

https://www.youtube.com/watch?v=ceWnrWl4fJE

Брав участь у найважчих боях, неодноразово був поранений, декілька осколків так і залишились в тілі Героя. Та після лікування завжди повертався на поле бою, до побратимів.

А от як згадує Володимира його бойовий товариш Андрій Спіров:

«…Володя Рибчук-«Танчик» був в числі тих, хто в 2014-му, з Майдану, а потім 24 лютого 2022 року, без вагань, одним з перших виїхав на оборону міста Києва. Потім був Схід! Володя, як справжній воїн, завжди був у вирі бойових подій і неабияким щасливчиком. Ще в 2015-му, під час багатогодинного бою, у фактичному оточенні та важко поранений — залишився живим. Схожа ситуація трапилася і декілька місяців тому — під час засідки і шквального вогню, в епіцентрі якого опинився один з наших автомобілів. З п’ятьох бійців, котрі були на той момент в ньому, вижив тільки Володя, отримав тоді легке поранення…».

Володимир Рибчук мав кілька значимих державних нагород і відзнак.

29 грудня 2022 року наш Захисник — Володимир Рибчук загинув на полі бою у місті Кремінній Сєвєродонецького району Луганської області.

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль і гіркоту від втрати рідної, близької людини. Та нехай добрий, світлий спомин про загиблого Героя-Захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, близьких, друзів, бойових побратимів; усіх, хто знав його, любив і поважав.

Вічна пам’ять і слава українському Воїнові, який захищав рідну Україну і кожного з нас!

Слава нашим Героям! Слава Україні!

Від імені громади — Віта Копильчук,
староста Яворівського старостинського округу.

«Гуцульський край», №1, 6.02.2023 року

Share