«Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава твоя»
10 червня цього року для с. Брустурів стало історичним днем. Вперше в житті села місцевий храм Вознесіння Господнього відвідали два архієреї — Митрополит Галицький Кир Андрій (Абрамчук) та Єпископ Коломийський Кир Павло (Мисак). Метою їхнього візиту було освячення новозбудованої дзвіниці та каплиці.
З самого ранку гірськими стежками з віддалених куточків села сходились люди до храму на Літургію. Церковне подвір’я наповнювалось місцевими жителями та гостями з сусідніх сіл, всі були в очікуванні поважних гостей. І ось залунали трембіти, які сповістили про приїзд архієрея. Урочиста процесія, очолювана головою парафіяльної ради Миколою Васильовичем Ткачуком, вийшла з хлібом зустрічати дорогих гостей. Маленькі брустурівчани, учні ліцею зустрічали владику віршами та піснею, пелюстками квітів встеляли йому дорогу. А владика Андрій їх благословляв, роздавав іконки та гостинці.
Під мелодійні удари церковних дзвонів владика ввійшов до храму, де йрго чекали священники та настоятель о. Василь Петращук, який запросив очолити Богослужіння і звершити освячення дзвіниці. На Літургії співслужили владикам священники: отець-декан Петро Дяків, отці Юрій Павличко, Іван Петращук, Василь Палійчук, Василь Петращук, Василь Дійчук, Василь Кіфор, Микола Петращук та Василь Абрам’юк.
На малому вході Літургії владика нагородив настоятеля, отця Василя Петращука найвищою церковною нагородою — митрою, а диякона Євгена Матійчука з с.Прокурави — камилавкою. По завершенні митрополит Андрій вручив орден Архистратига Михаїла II ступеня «За заслуги перед Помісною церквою» о. Івану Петращуку та грамоти для парафіяльної ради, братства, сестринства і церковного хору. Єпископ Павло вручив монастирські нагороди Спасо-Преображенського Угорницького чоловічого монастиря отцям Василеві та Іванові Петращукам.
У своєму вітальному слові владика відзначив надзвичайну жертовність парафіян с. Брустурів, які впродовж короткого часу та економічної кризи в державі змогли вибудувати новий храм і дзвіницю, що за своєю величчю і красою можуть рівнятися з багатьма кафедральними соборами міст. Дзвіниця збудована силами громади, дзвони придбали в Польщі.
Брустури — мистецька колиска невичерпних талантів, село має славну історію та традиції. Перша згадка про Брустури датується 1609 роком. Збережено і старовинний храм, збудований в 1785 році, який є пам’яткою архітектури. На парафії впродовж років служив 21 священник. Найвідомішими серед священників були: Петро Ступницький — гуцульський літописець та Іван Долинський (був деканом), Микола Смалько — патріот і націоналіст, який виховав дітей та внуків у патріотичному дусі, в часи боротьби ОУН-УПА вони поклали своє життя на вівтар за волю України. Відомою була Леся Паєвська, котра виростала в Брустурах: Також відомими були і священники: Лучки — Володимир і Мирослав, останній був одночасно редактором районної газети «Гуцульський край».
У Брустурах з давніх-давен розвивались народні ремесла: мосяжництво, різьба по дереву (інкрустація) та унікальний вид мистецтва — виготовлення виробів з сиру. Село Брустури у світі відоме, як «столиця сирного коника». Тут і сьогодні виготовляють сирні іграшки, з кожним роком ще більше розвивається цей унікальний вид мистецтва.
Колоритно і молитовно завершилось святкування , храмового дня, Дощик кропив небесною водою, а в душах людей було світло і чисто.
Отець Василь Петращук, с. Брустури.
«Гуцульський край», №26, 25.06.2021 року
