Не зійдімо з дороги правди і честі
У кожного в житті настає день, година, хвилина, мить вибору… Вибираємо місце проживання, друзів, коханих… Але і нас вибирають…
Чомусь ми впевненіші, коли ми вибираємо… Вибираємо серцем, розумом, душею чи спонтанністю, ситуативністю, з користю і вигодою, чи за велінням інших, не маючи своєї думки і позиції? До таких роздумів мене спонукали вибори до місцевих рад.
Йдучи на вибори кандидатом від КУНу, раділа моя душа, що нарешті в Україні запанує свідомий, вистражданий, политий кров’ю загиблих героїв вибір… Тішила мене думка, що не можемо ми вибирати, купуючись на матеріальні блага і йти до мети кровавим шляхом, зраджуючи пам’ять загиблих героїв Небесної Сотні і героїв війни… Я помилилась… Я занадто намріяла собі… Не тепер ще… Замало ще пролилось крові???
Я зрозуміла одну страшну, реальну, життєву істину: не прокинулись ми ще зі сну байдужості і лицемірства. Але скільки можна спати, обманювати себе і всіх? Ми не хочемо змін, нам ліпше сидіти в теплому болоті брехні і пристосованості. Згадую комедію «Весілля в Малинівці». Не сміймось! Але це ми — герої і патріоти часу. Ми надзвичайно обдаровані актори: і про патріотизм говоримо, і сльозу за героєм пускаємо, і Україну любимо понад усе! Але, на жаль, ні рішучими діями, ні серцем, ні душею ми не здатні на спротив системі брехні, лицемірства, байдужості! Ми хотіли б жити добротним життям: радіти, веселитись у добрі, без труднощів, нагромаджувати блага, жити буденними клопотами, а про війну, людське горе, страждання, про долю і майбутнє дітей не говорити голосно, і не тепер, а потім… Та чи буде потім? Навіть страшно думати! Не маємо часу легковажити і нехтувати, залишаючи боротьбу на безнадійне і відчайдушне «потім». Вибір зроблено! Вибрали відповідальних, достойних, високоморальних! Хтось добре підмітив: «Маємо владу, на яку заслуговуємо»… На все воля Божа…
Прошу вибраних народом депутатів! Не зійдімо з дороги правди, громадянської позиції і честі. Припинімо політично-партійний «туризм» із партії у партію. Найвища пора — мати власну думку, переконання і позицію, а не ставати під прапори вигідних і прохідних партій.
Мене тішить і стимулює до боротьби за правду команда депутатів-однодумців за поглядами і переконаннями, високою ідейністю. Ми, КУНівці і свободівці, не можемо бути іншими… Нам повірили! Ми запевняємо, що не схибимо з правильної дороги, не допустимо нехтування думкою людини, поборемо ще, на жаль, існуючу систему закулісних ігор депутатів. Я запевняю, що зник-нуть «розклади» і «так треба»…
Треба для України жить!
С.Бандера застерігав: «Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний». Не забуваймо цих слів.
З нами Бог і Україна!
Ольга Гарасим’юк,
депутат районної ради, член КУНу.
«Гуцульський край», №48, 27.11.2015 року
