Боже, дай сили нам в боротьбі

30 Листопада, 2015 · Освіта і Культура

У районному Будинку культури шанобливо і зворушливо вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні, а також бійців і волонтерів, загиблих під час воєнних дій на сході країни та всіх наших співвітчизників, які у різні часи полягли за волю і незалежність Української держави. Концерт присвятили другій річниці Революції Гідності та Дню Гідності і Свободи.

Розпочалося дійство короткою поминальною службою. її відправив в.о. начальника відділу культури, туризму та релігій РДА Василь Струк, який має сан священнослужителя.

До присутніх у залі звернулися з промовами новообрані голова районної ради Павло Ванджурак і Косівський міський голова Юрій Плосконос, а також голова райдержадміністрації Зеновій Томащук. Вони наголошували на тому, що події дворічної давності змінили хід української історії, стимулювали народження нового громадянського суспільства. У ті тривожні місяці ми перестали бути населенням, усвідомили себе як велику націю і заявили про це на весь світ. Герої Небесної Сотні і Український Майдан повернули вектор розвитку держави у бік Європи, у коло країн, де вищими цінностями є життя і свобода громадян. Але Революція Гідності триває і завершиться тільки тоді, коли здобудемо повну незалежність, відвоюємо загарбані українські землі і побудуємо на нашій рідній землі європейську Україну.

Очільники районної і міської влади щиро дякували жителям Косівщини за активну громадянську позицію під час Революції Гідності, за моральну і фінансову підтримку Київського і місцевих майданів, а також рідного українського війська. Вони висловили тверду віру в щасливе майбутнє незалежної і соборної України.

Того дня на сцені районного Будинку культури виступали: вокальне тріо з Вижнього Березова, вокальний квартет «Едельвейс» Вербовецького будинку культури (керівник Василь Вольський), солісти Діана Смадич, Олеся Негрич, Ольга Яремчук. Сценаристами і режисерами заходу були Василь Звіздарик і Федір Галай.

Слід мовити багато гарних слів на адресу дирекції і працівників Косівського РБК, які підняли планку урочистих і святкових заходів на високий мистецький рівень і не опускають її. Підготовлена ними та аматорами сцени літературно-музична композиція зворушила душу кожного, хто сидів у залі.

Серця стискалися від сумної мелодії і щемких слів пісні «Пливе кача по Тисині». Народ перетворив її на тужливий реквієм за всіма героями, загиблими за волю України. Прекрасні вірші та пісні у чудовому емоційному виконанні, самотній вогник жалобної свічки і багряні кетяги калини на столику у глибині сцени — усе це створювало в залі атмосферу інтимності. Здавалося, що тут зібралися члени однієї великої родини, щоб згадати-пом’янути людей, яких усі добре знали, поважали і любили. В залі панувала якась майже сакральна тиша. Навіть не вірилося, що добра половина глядачів — школярі, яких привели на свято вчителі. Урочисте дійство стало для дітей незабутнім уроком патріотизму, людської гідності, пошани до пам’яті про загиблих національних героїв.

Під час концерту в душі кожного глядача бриніла болем струна тривоги за долю українських вояків і волонтерів, які щохвилини ризикують своїм життям і здоров’ям, захищаючи право українського народу бути повноправним господарем у своїй країні, на своїй, Богом даній землі. Напевно, кожен подумки повторював зі співачкою куплет пісні, присвяченої нашим воякам: