Проблеми міста Косів – вулиця Шашкевича

Кожного разу, коли в Косові падає дощ — вулиця Шашкевича перетворюється на річку. Якщо дощ йде кілька днів підряд, то пройти вулицею можна лише по коліна в болоті, не кажучи вже про забруднений одяг від проїжджаючих автомобілів. «Калабані» тут просто гігантських розмірів, як в довжину, так і ширину. Ще більше ситуація ускладнюється зимою та весною, коли велетенські калюжі замерзають і вулиця перетворюється на каток.

На жаль, дорожнє покриття сусідніх вулиць – Сагайдачних, Вітовського чи Шкрібляка не в кращому стані, як і більшість вулиць міста Косів. Проте, через багатостраждальну вулицю Шашкевича проходить шлях з автостанції до косівського РЕМу, а отже від болота страждають не лише мешканці даної вулиці та прилеглих, але і всі жителі району, які кожного місяця оплачують електроенергію в нашому містечку. Також вулиця Шашкевича сполучає вулиці Ірчана та Хмельницького, а тому нею часто користуються прихожани церкви святого Василія Великого (УГКЦ). Погодьтесь, що приходити до церкви в брудному одязі та мокрому взутті зовсім неприємно.

Час від часу, по вулиці Шашкевича їде грейдер від міської ради, щоб трохи розрівняти утворені шари болота, але, на жаль, це покращує ситуацію лише на тиждень-два до нового дощу. Таке «профілювання» трактором відбувається на багатьох вулицях Косова — вирівнювання справді допомагає від кучугур болота, але все те болото з центру вулиці просто обрізане ковшем в результаті залишається на обочині. Потім йде дощ чи сніг і те саме розмокле болото розтікається назад на центр дороги. Чи є зміст в таких «болотяних» маніпуляціях — це риторичне питання….

Як розповідають мешканці вулиці Шашкевича, вони ще пам`ятають, як у 90-х її асфальтували і малі діти вчилися їздити на велосипеді рівною дорогою. А зараз, щоб уникнути постійного намокання взуття і не хворіти — купують гумові чоботи і так ходять на роботу. А стосовно грейдера кажуть, що чим більше разів по вулиці Шашкевича він проходить, — тим нижчий стає рівень самої вулиці, в порівнянні з господарствами. Тому дощова вода не має куди стікати і збирається на вулиці у величезних ямах-резервуарах.

Звичайно, вимагати від влади в часі війни асфальтування всіх вулиць міста є неправильним, але навіть такій в багатій та економічно розвинутій країні, як Сполучені Штати Америки, — більшість доріг роблять із дешевого, але якісного бетону. Нашому місту теж варто використовувати і впроваджувати нові та дешеві технології будівництва, бо в іншому разі туристам на гостям буде важко розгледіти «перлину Гуцульщини», яка захована в болоті.

Тарас ПАСИМОК. Фото автора

Share