Відповіді на деякі питання щодо учасників АТО

Чимало військовослужбовців із нашого району беруть участь в антитерористичній операції на сході України.

Який принцип відбору у ряди бійців АТО і чи беруть у ній участь правоохоронці району, чому у військкоматі часто відмовляються від добровольців, яка роль керівників органів місцевих рад у питанні мобілізації, чому повідомлення про мобілізацію у деяких випадках вручають пізно ввечері, на що витрачаються кошти, зібрані для потреб учасників АТО, і який статус учасників АТО?

Відповіді на ці всі запитання дає перший заступник голови райдержадміністрації Василь Васильович РОПАР.

Принцип відбору у ряди бійців АТО визначають не військкомат, і тим більше, не сільські, селищні та міський голови. У військкомат надходять документи згідно з якими необхідно відправити у військово-тренувальні табори, чи безпосередньо у зону АТО певну кількість чоловік за відповідними спеціальностями. Якщо військова спеціальність добровольця не відповідає необхідній, йому у військкоматі змушені відмовляти.

Я дуже прошу жителів району зрозуміти, що мобілізацію для участі в АТО здійснюють за принципом відбору за спеціальностями. Потрібні водії танків чи артилеристи, військовослужбовців за такими спеціальностями військкомат і відправляє у військово-тренувальні табори для підготовки для участі в АТО чи в зону АТО. Завдання сільських, селищних і міського голів, згідно з розпорядженням райдержадміністрації за номером 262 від 11 серпня 2014 року забезпечити організацію заходів часткової мобілізації та разом з депутатами, начальниками військово-облікових столів і дільничними інспекторами надати працівникам військкомату допомогу у врученні повідомлень військовозобов’язаним.

Буває, що повідомлення вручають і пізно ввечері. Чому? Тому, що інформацію про призов працівники військкомату отримують переважно після обіду і мусять того ж дня вручити повідомлення мобілізованим. У такій ситуації вони не встигають вчасно об’їхати необхідні населені пункти району протягом світлового дня.

Керівники місцевих органів також відповідають за транспортне перевезення мобілізованих з населеного пункту до військкомату.

Якщо раніше частими були такі випадки, що військовозобов’язаних не забезпечували ні бронежилетами, ні касками та іншим спорядженням, вони змушені були купувати самі, то нині ситуація дещо поліпшилась. Необхідне спорядження закуповує Міністерство оборони, чимало його придбано завдяки волонтерам.

Щодо статусу учасників АТО, то станом на 26 серпня 2014 року Верховна Рада України так і не спромоглася прийняти конкретний Закон. За всіма, хто бере участь у неоголошеній війні Росії проти України, на цей час повинні зберігати робочі місця та середньомісячну зарплату, надаються фінансові допомоги.

Часто ставлять запитання, чи задіяні до АТО правоохоронці нашого району. Певну їх кількість відряджено для наведення
порядку у звільнених від бойовиків населених пунктах Донбасу. Зрозуміло, що оприлюднювати їхні прізвища в газеті не маємо права, бо така інформація може становити загрозу для їхнього життя, обернутись провокацією і шантажем стосовно їхніх сімей.

У попередньому числі газети «Гуцульський край в інтерв’ю «Головне — мир на українській землі!» голова райдержадміністрації Роман Матейчук конкретно розповів, на що витрачаються кошти створеного в районі благодійного фонду для підтримки військовослужбовців (надійшло 234 тис. 962 грн). За них для 5 батальйону територіальної оборони «Прикарпаття», який бере участь у АТО, придбано електрогенератор, виділено кошти для закупівлі палива, одягу для військовослужбовців, на фінансову допомогу 32 сім’ям військовослужбовців, а також придбано телевізор для військової частини.

Крім коштів благодійного фонду, більше 200 тис. грн. для потреб 5 батальйону територіальної оборони «Прикарпаття», який бере участь у АТО, зібрали сільські ради. Станом на 26 серпня 2014 року за рахунок них уже придбано три автомобілі для потреб п’ятого батальйону, два тепловізори, військовий одяг та ліки, паливо, частину коштів виділено для технічного обслуговування одного з автомобілів.

Записав Василь Глібчук.

«Гуцульський край», №35, 29.08.2014 року

Share