Герої не вмирають!
Косівщина переживає першу втрату
У ході проведення антитерористичної операції на сході України загинув уродженець міста Лисичанська Олексій Васильович Лепкалюк, 1956 р.н., який до 35 років проживав у селі Старому Косові. З перших днів чоловік перебував на київському Майдані, у травні 2014 року разом з афганцями «8 сотні» пішов добровольцем на схід. Олексій служив у батальйоні «Айдар» і загинув під час мінометного обстрілу, скоєного терористами в с. Георгіївка. Його поховали в селі Черганівці (присілок Волійця).
Тіло загиблого спочатку повезли для прощання на Майдан у Київ, де Олексій встиг знайти багато нових побратимів і друзів. Майданівці та бійці «Айдару» вирішили понести труну під Верховну Раду, щоб показати чиновникам реальні наслідки АТО. Ця подія викликала величезний резонанс в українських та іноземних ЗМІ. Ходу до Парламенту показали більшість центральних телеканалів, «Громадське Телебачення», відео також було розміщене на сайтах інтернет-ЗМІ та в соціальних мережах.
Незважаючи на активне поширення інформації про перший «вантаж-200», що прибув на Косівщину, загальна кількість учасників прощальної ходи була невеликою – близько 150 людей.
Відправа почалась у Старокосівській церкві Успіння Пресвятої Богородиці. Згодом похоронна процесія рушила через Косів та Смодну до церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Черганівки, (присілок Волійця). Незважаючи на значну відстань, ніхто не захотів їхати на місце похорону на транспорті, – люди одностайно вирішили пішки провести Олексія в останню путь. Під час похоронної ходи патріоти вигукували: «Герої не вмирають». Жителі Косівщини, повз яких проходила процесія, зупинялись, молились і плакали.
Серед учасників ходи були голова районної ради Михайло Шатрук, голова РДА Роман Матейчук, перший заступник голови РДА Василь Ропар, депутати косівської районної і міської рад, бійці батальйону «Айдар», побратими Олексія з Київського Майдану, представники Косівської Самооборони, патріоти та громадські активісти Косівщини, жителі сіл Черганівки та Старого Косова. На жаль, через події на Сході, рідні Олексія не змогли приїхати з Лисичанська на похорон через замінування.
Відправили панахиду священики: о. Іван Близнюк, о. Василь Струк, о. Михайло Будзан, о. Роман Іванюлик. Під закінчення похорону відбувся прощальний салют українських військових на честь Героя. Сестра загиблого подякувала бійцям батальйону «Айдар» за те, що вірні побратими, ризикуючи власним життям, винесли під кулями тіло Олексія.
Будемо сподіватися, що це наша остання втрата, і війна на сході з російськими терористами закінчиться якнайшвидше — перемогою української армії. Варто знати, що 24 серпня Олексію Васильовичу мало виповнитися 58 років. Тож давайте не забувати Героїв нашої землі і прийдемо на День Незалежності до церкви у Волійці, щоб пом’янути людину, яка виборювала для нас справжню незалежність.
