Йододефіцитні захворювання і їх профілактика

Проблема йодного дефіциту є глобальною для населення всіх континентів.

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у людей на забруднених територіях збільшились розміри щитоподібної залози. Провідним чинником виникнення зоба в цих регіонах є дефіцит йоду у воді та продуктах, що споживає населення. Відомо, що йод належить до життєво необхідних елементів. Він є у всіх живих організмах. Цей мікроелемент  необхідний дня росту та розвитку людини і тварин.

Йод  видобувають у промислових масштабах. Слід зазначити, що у вигляді простої речовини його практично не буває, в основному його видобувають з хімічних сполук.

Йододефіцитні захворювання і їх профілактика потрапляє в організм людини з водою та продуктами харчування. Він накопичується в щитоподібній залозі залежно від його потреби в організмі. 80-90 % йоду виводиться через нирки і 10-15 % — через кишечник.

Протягом життя ми «з’їдаємо» від сили всього одну чайну ложку йоду, потрібний він нам в зовсім невеликих кількостях, але потрібний нашому організму обов’язково. Добове споживання йоду залежить від статі і віку, від фізіологічного стану і екологічних умов проживання. За даними ВООЗ (2001), добова потреба в йоді становить (мкг/добу):

  • для дітей до 6 років — 90;
  • дітей від 6-12 років — 120;
  • підлітків від 12 років і дорослих — 150;
  • вагітних та жінок в період лактації — 200.

Надлишок йоду в організмі може призвести до отруєння з тяжкими, іноді незворотними змінами. Але все таки це менш поширене явище, ніж дефіцит йоду.

Гормони щитоподібної залози беруть активну участь в розвитку та регуляції функції нервової системи та психіки, серцево-судинної системи, органів травлення, репродуктивної функції і кістково-м’язової системи.

Профілактика ЙДЗ залишається однією з найважливіших медичних проблем в Україні. Міністерство охорони здоров’я у травні 2001 року прийняло рішення з 1 січня 2002 року йодувати всю харчову сіль, яку виробляють  в Україні.

Для усунення йодної недостатності використовують масову, групову та індивідуальну профілактику. Для масової профілактики дефіциту йоду рекомендовано вживати йодовану харчову сіль. Необхідно враховувати, що під час зберігання солі вміст йоду в ній зменшується, а під час варіння йод частково вивітрюється, через це солити їжу необхідно в кінці варіння.

Йодована сіль не впливає на смакові якості їжі, не викликає побічних явищ. Масова йодна профілактика здійснюється також йодуванням води (яку розфасовують), хліба, молока, додаванням йодидів у корм домашніх тварин, у воду при зрошуванні полів.

Групова профілактика йодної недостатності проводиться для категорій населення з найбільшим ризиком йодного дефіциту (діти, підлітки, вагітні, годувальниці). Найкращим джерелом йоду для немовлят є молоко матері.

Для групової профілактики використовують різні препарати йодиду калію.

Індивідуальна йодна профілактика проводиться у випадках зростаючої потреби в йоді. Її рекомендують жінкам за рік до планової вагітності, після важких інфекційних та соматичних захворювань, і вони включають вживання водоростей, морської капусти, полівітамінів із вмістом йоду та препаратів йодиду калію.

Однак вирішення такої складної проблеми  як йодний дефіцит — дуже просте: необхідно дати організму саме те, чого йому не вистачає, — йод!!!

В. БОВИЧ,
завідувач санітарно-гігієнічним відділом
Косівської райСЕС.

Share