Самобутня вишивальниця

Самобутньою вишивальницею, щедрим творцем нових зразків у техніці «низинки» і «хрестика» можна по праву назвати соколівську майстриню Галину Андріївну ПЕТРИЧУК (дівоче прізвище Шкондеюк). Довгі роки вона трудилась творчим майстром-надомником у Косівському художньо-виробничому комбінаті, що підпорядкований регіональній організації Національної спілки художників України. Нині це підприємство іменується «Арт-кос». Лише недавно Галина Андріївна пішла на заслужений відпочинок. Ніхто не скаже і не повірить, що вона вже пенсійного віку. Закоханість у природу отчого краю, у мистецтво художнього вишивання зберегла її молодість.

Добродійка Галина десь читала і любить повторювати, що вишивка має позитивний вплив на психофізіологічний стан людини. Заняття вишиванням заспокоює нервову систему, розвиває увагу, уяву і, нарешті, смак.

За участь в обласних і всеукраїнських виставках Галині Петричук було присвоєно почесне звання «Майстер народної творчості».

У 1978 році за пропаганду народного мистецтва рідного краю її було удостоєно званням лауреата обласної літературно-мистецької премії ім. М.Ірчана. У 1991 році талановиту вишивальницю було прийнято до Національної спілки майстрів народного мистецтва України. 2000 року вона стала лауреатом X Міжнародного гуцульського фестивалю, що проводився у м. Коломиї.

Не злічити творчих робіт, що вийшли з-під її умілих рук. Це — рушники, сорочки чоловічі, блузки жіночі, серветки, доріжки, скатертини, накидки на подушки. Любовно оздобила гуцульськими узорами численні сценічні костюми для аматорських колективів Косівщини, Надвірнянщини, Верховинщини, міст Коломиї, Івано-Франківська, Львова, Києва. Багато її художніх виробів знаходяться і в Канаді. На замовлення вишивала сценічний костюм народній артистці України Аллі Кудлай.

1997 р. в Косівському музеї народного мистецтва і побуту Гуцульщини демонстрували персональну виставку творчих робіт Галини Петричук. Відвідувачі, особливо жінки й дівчата, подовгу простоювали біля її вишиванок. Візерункові композиції майстриня побудувала на основі традиційних елементів, надавши їм своєрідного трактування, зігрівши теплотою серця і рук, щирим натхненням.

Голова правління Косівського осередку НСМНМУ Михайло Трушик каже, що кожен творчий виріб талановитої соколівчанки — то своєрідний світ чарівної краси, неповторної фантазії.

Не знають і нині спочинку невтомні руки майстрині. Коли приходить, натхнення, бере полотно, вмощується на улюбленому дивані і чаклує голкою та нитками. І хоч вона вже на пенсії, та директор художнього комбінату Любов Ракевич звикла до неї, часто звертається за порадою й допомогою, просить придумати зразок нового виробу, узористу композицію. В цьому плані Галина Андріївна має велику практику і досвід, особливий смак і чуття,

Галина Андріївна — корінна соколівчанка. Тут зростала, навчалась, формувала в собі якості митця. Ії, на жаль, уже покійна мама Катерина Григорівна Шкондеюк понад 20 літ очолювала бригаду соколівських вишивальниць, які працювали в Косівському ХВК.

Галина Андріївна прищепила любов до вишивки і своїй доньці Галині. Добрі надії покладає на сина Андрія, який здобув вищу освіту. До бабусі горнуться онуки. Розуміє свою дружину, всіляко підтримує і допомагає їй люблячий чоловік Микола Петрович. Не один в Соколівці скаже: «Дай Боже таке взаєморозуміння, таку світлу дружбу у кожну оселю, у кожну сім’ю, як у подружжя Петричуків».

Не можу не згадати про ще одне хобі нашої героїні. Більше чверті століття вона виступала на сценах району, області, України в складі популярного вокального ансамблю «Веселка». Брала участь у сільському хорі «Гомін Карпат», співала і в церковному хорі.

Іван Мисюк,
член Національної спілкижурналістів України.

Share