Болить душа
Болить душа і розривається серце не в одного справжнього українця, і в мене теж, коли бачу розлад, цей гармидер в Україні.
Що робити? Як далі жити? Куди заведуть нас наші керманичі?
Практично вже й нікуди вести, попереду — безодня. Люд зневірився і в парламенті, і в багатьох тих, хто так палко, гарно і наполегливо обіцяв нам у передвиборних програмах «щасливе майбуття». Хамство і нахабство, брехня і обман, пияцтво і наркоманія, зрада і ворожнеча рідних людей і народів — ось що ми маємо в даний час. Ніхто не надає значення вихованню молоді, вона розтлівається зовсім…
Шановні керівники, схаменіться! Побійтеся Бога! Годі вам чубитися за посади й портфелі! Не соромте себе на весь світ. Мені, як і тисячам українців, соромно за те, що ми проголосували за таких недієздатних депутатів. То вони приймають закони, то без потреби міняють їх і завжди — на свою користь. Зовні наче розумні, та користі від них мало…
Якби хоч один із них поділився своєю зарплатою з бідним, сиротою, вдовою. От і бодай частково виконали б гасло: «Багаті діляться з бідними». Я думаю, що за гроші, які у них після цього залишаться, ім вистачить безбідно жити, адже ми, пересічні громадяни, виживаємо за 500-600 гривень. Пенсіонери, дякуючи Господу Богу, мають пенсію. А скільки людей живуть упроголодь! Скільки українців працюють набагато більше й важче, ніж депутати! Особливо шахтарі — вони спускаються у лаву, а чи повернуться — один Господь відає.
Простий люд не знає, що таке курорти, відпочинок і що таке жити без боргів. А їм, нашим обранцям, усе мало й мало!
Погані вчинки, порушення заповідей Божих не можуть залишитися непокараними. Влітку ми стали свідками Господнього гніву, пережили кару, що Господь зіслав на нас. Тисячі людей залишились без даху над головою, були загиблі. Але мало нам і нашим керманичам цієї біди й горя. Не можуть дійти вони до єдиної думки і згоди, знову надумали про перевибори. Чи не годі вам? Спам’ятайтеся! Перевибори нехай би робили за свій рахунок — грошей у них на це вистачить, бо доголосуємося до того, що створимо в нашій Україні такий «рай», що ходитимемо по рідній землі в одежі наших прародичів Адама і Єви.
Варвара Мерещук,
смт. Кути
