Галина Самокіщук , її життя — в узорах й пісні

Привітну садибу соколівської вишивальниці, визнаного майстра народної творчості, лауреата обласної літературно-мистецької премії імені Мирослава Ірчана Галини Самокіщук відвідало багато відомих і цікавих людей. Для популярного кіноактора Івана Гаврилюка та композитора і співака Івана Поповича подружжя Самокіщуків вже давно стало щирими друзями і натхненниками. Саме завдяки давнім теплим і міцним зв’язкам Галини Андріївни й Василя Васильовича з зірками української естради та кіномистецтва, ті в Соколівці неодноразово виступали зі своїми творчими звітами — не кожному гірському селу може так пощастити.

Переступивши поріг хати, відчуваєш весняний подих гір, торкаєшся поглядом до семи кольорів веселки, що вимережана ніжними, меткими, вправними руками господині на рясних узорах рушників, доріжок, накидок, серветок.

Галина Андріївна, як і її мама Катерина Дійчук, уміє створити для гостя вільну і хорошу атмосферу. Мама з донькою довгі роки трудились творчими майстринями-надомницями Косівського художньо-виробничого комбінату. Працювали вишивальницями і в’язальницями.

У доробку Галини Самокіщук — сорочки чоловічі, блузки жіночі, дитячі вишиванки, узористі подушки, портьєри, сценічні костюми для провідних художніх колективів області і України. Чимало робіт Галини Андріївни можна віднести до творчих виробів, бо орнаментальні мотиви в них скомпоновані по-своєму, з особливим чуттям, підібрано цікавий колорит і гаму в соколівських традиціях, у техніках «хрестиком» і «низинкою».

Життя Галини Самокіщук змістовне, цікаве, повнокровне, багатогранне. Вона — ветеран популярного сільського вокального ансамблю «Веселка». Господь нагородив її не лише зовнішньою вродою, але й добрим голосом, винятковим слухом. Завдяки таким самовідданим співакам, як Галина Андріївна, цей унікальний художній колектив двічі (у 1972 і 1978 роках) виборював почесне звання лауреата республіканських фестивалів самодіяльного мистецтва.

Разом з колективом Галина Андріївна часто виступала на сценах сіл і селищ Косівського і сусіднього Верховинського районів. Радо зустрічали ансамбль жителі міст Косова, Коломиї, Калуша, Івано-Франківська. Колектив співаків з Соколівки успішно склав півгодинний іспит перед широкою глядацькою аудиторією на Чернівецькому телебаченні.

Галина Самокіщук брала участь і в сільському хорі «Гомін Карпат», кілька років співала з квартетом «Кольори веселки». Цей колектив став дипломантом Міжнародного фестивалю гуцулів у м. Надвірній (1999р.) та лауреатом X Всесвітнього гуцульського фестивалю в м. Коломиї (2000 р.).

Галину Андріївну Самокіщук знають і шанують у Соколівці й сусідніх селах як творця унікальних весільних вінків для нареченої і дружок, весільних букетів для молодого і дружбів. Секрети їх творення вона перейняла від матері. Галина Андріївна добре знає звичаї і традиції свого села. В голові і серці вона має не просто десятки, а сотні співанок, пов’язаних з обрядами весіль, хрестин, входин.

Голос Галини Самокіщук звучить у відеофільмах «Весілля на Гуцульщині» та «Барви й узори Соколівки», які талановито зняв відеооператор з м. Косова Володимир Генкалюк.

Галина Андріївна поєднала долю з Василем Васильовичем Самокіщуком — прихильником культури й духовності. Якось, на початку 80-х років минулого століття, вони зіграли на сцені ролі молодого і молодої. Довелось їм, юним і сором’язливим, під вимогливі вигуки публіки «Гірко!» цілуватись. Можливо, той медовий поцілунок і поєднав їх.

Життя й доробок Галини Самокіщук можна порівняти з веселковим квітковим букетом, споглядання якого милує душу, сповнює серце добрим сонячним настроєм.

Іван Мисюк,
член Національної спілки майстрів народного мистецтва України,
член правління асоціації’ самодіяльних композиторів Косівщини