Роман Володимирович Гундерук
Гундерук Роман Володимирович народився 3 вересня 1984 року у мальовничому селі Великий Ключів. Із самого дитинства він вирізнявся щирістю, добрим серцем і прагненням бути корисним іншим. Навчався в 14-му ліцеї в місті Коломиї. У 2004 році Роман пішов служити до лав армії.
Проходив військову службу у складі пожежної частини. Це — посада, яка вимагає мужності, швидкості рішень і готовності рятувати інших, ризикуючи власним життям. Саме таким він і був: відповідальним, дбайливим, готовим прийти на допомогу.
Але найбільшою його любов’ю та гордістю була його сім’я. 18 років він прожив у щасливому шлюбі зі своєю коханою дружиною Дарією в селі Стопчатів. Це були роки, сповнені радості, випробувань, підтримки та вірності. Їхнє кохання витримало і буденні радощі, і розлуку через війну, і біль очікування.
Разом вони виховали двох прекрасних донечок — Алінку і Яночку. Він був для них не просто батьком — він був підтримкою, порадником, захисником, справжнім другом. Він завжди дбав про них, пишався їхніми успіхами, мріяв про їхнє щасливе майбутнє. Його очі світилися теплом, коли він говорив про них. І навіть на передовій, у перервах між боями, він шукав можливість подзвонити, почути їхній голос, сказати: «Я вас люблю».
Три роки на передовій… Три роки боротьби, страху, віри, надії. Три роки служби не лише зброєю, а й серцем. Бо саме серце не витримало всього пережитого — і зупинилося… Воно було втомлене, зранене, але повне любові. Саме — це велике серце і зупинилося. Та пам’ять про Романа житиме вічно — у серцях його доньок, у спогадах дружини, у вдячності всієї України.
https://www.youtube.com/watch?v=Y2K5ljuuxKk&pp=ygUR0LTRgNC40LzQsdCwINGC0LI%3D
Роман був чесною, доброю, дбайливою людиною. Він завжди стояв за правду, завжди підтримував тих, хто цього потребував. Його поважали, ним пишалися. І ми будемо пам’ятати його саме таким: світлим, відважним, люблячим.
Сьогодні ми прощаємося з Романом, але його дух залишиться з нами — у серцях його донечок, у спогадах рідних, у вдячності народу, заради якого він жив і боровся…!
Світла пам’ять герою України! Ти назавжди в наших серцях!
Оксана Боднарук
