У Косові вшанували Патріарха Володимира (Романюка)
23 травня у Косівському Будинку культури та дозвілля відбувся особливий захід, присвячений 100-річчю з дня народження Патріарха Володимира (Романюка) – постаті, яка стала символом духовної стійкості, боротьби за правду і віру, та незламної відданості Україні.
У залі панувала атмосфера щирості й глибокого спогаду. Патріарх Володимир – не лише визначний ієрарх Української церкви, а й людина, яка пройшла крізь табори, приниження, але не втратила гідності. Слово про нього лунало не як про далеку історичну фігуру, а як про свого – рідного, такого близького кожному, хто відчуває серцем біль і надію України.
Захід відкрився виступом хору церкви Успіння Пресвятої Богородиці зі Старого Косова. Під керівництвом Наталі Захарук звучали молитви, які, здавалося, підіймалися вгору, несучи вдячність і шану. Вірші у виконанні Оксани Волощук та Мілени Гавриш пронизували душу – тихі, щемкі, як відлуння сповідей тих, хто не зламався.
Духовну глибину події підтримав народний аматорський хор Будинку культури села Хімчин. Під проводом Наталії Коханюк звучали твори, сповнені внутрішньої сили – такої ж, яку ніс у собі Патріарх.
Несподіваним і дуже зворушливим став виступ дитячого хору церкви Святого Духа та Будинку культури села Соколівка, керованого Марією Сумарук. Маленькі голоси – як продовження великої традиції, як доказ того, що пам’ять і віра передаються від серця до серця.
Із молитвою вустами пісні виступив хор церкви Архистратига Михаїла села Уторопи. Дар’я Будзан, його керівниця, вклала у спів глибоку шану до тих, хто словом і життям тримав Україну в найтемніші часи.
Слово Галини Павлюк звучало лаконічно, але надзвичайно проникливо – це була не просто декламація, а вражаючий монолог пам’яті.
До заходу долучилися й хори двох храмів села Пістинь – Благовіщення та Успіння Пресвятої Богородиці. Керівник Ігор Стефанко об’єднав голоси парафіян у спільному славні тим, хто служив Україні у вірі й правді.
Щиро й душевно виступили вихованці вокальної студії Косівського Будинку культури, якою керує Тетяна Бойчук. Вони – як жива нитка між мистецтвом і пам’яттю, між тим, що було і тим, що буде. А у спільному дуеті Уляни Лаврук та Анастасії Матійчук залу огорнула ніжна тиша – така, що в ній можна було почути серце.
Справжнім відкриттям став жіночий ансамбль «Барва» Косівської організації «Союзу українок» під керівництвом Ірини Шаль. Їхній спів мав у собі глибоку автентику і правдивість жіночої пам’яті та турботи.
На завершення мистецької частини виступив народний аматорський ансамбль «Джерела» (керівник Вікторія Горбань). Їхній спів – то джерело, з якого черпає силу і сучасність, і традиція.
Захід провів Василь Павлюк – зі щирістю, виваженістю, із тим теплом, яке буває лише там, де слова йдуть від серця.
Патріарх Володимир повернувся цього вечора у своїй духовній величі – у словах, у спогадах, у молитвах і піснях. Він живе у кожному, хто пам’ятає, хто тримає світло, хто дбає про те, щоб історія була не тільки у книжках, а й у серцях.
Будинок культури та дозвілля Косівської міської ради
