Максим Вікторович Арсенюк
Мужній, незламний, сильний, сміливий, відважний і водночас -добрий і чуйний, надійний, товариський і справжній син України.
Народився 10 квітня 1996 року в селі Пединки Любарської селищної громади на Житомирщині. Військова справа для Максима розпочалась з 2016 року, коли пішов на строкову військову службу.
В 2018 році Максим брав участь в операції Об’єднаних сил на сході України, яка мала завдання припинити безкарні обстріли підрозділами російських окупаційних військ мирних міст і сіл Донбасу та Луганська, позицій Збройних сил України.
2018 рік подарував Максимові справжнє кохання — він одружився зі своєю Тетяною, яку любив, поважав і оберігав. Проживали в нашому селі Яворові. В 2020 році у подружжя народився син Макар, який став найбіль-шим щастям для молодої сім’ї. Максим дуже любив свого синочка і, як згадує дружина: «Був найкращим люблячим батьком». Сім’я завжди була для Максима найціннішим скарбом.
Справжній патріот своєї Батьківщини, Максим не зміг спокійно сидіти вдома, коли ро-сія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. Чоловік, не
вагаючись, пішов до військкомату та мужньо став на захист України у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Був водієм-слюсарем відділення технічного обслуговування взводу забезпечення са-мохідного артилерійського дивізіону військової частини А 4267. Неодноразово перебував в епіцентрі найгарячіших обстрілів.
Відданий військовій присязі та українському народові, 28 березня 2024 року він востаннє мужньо виконав свій військовий обов’язок в селі Микільське Краматорського району на Донеччині. Наш Герой-Захисник, старший солдат Максим Арсенюк загинув цього дня.
Жорстока, кровопролитна війна обірвала молоде життя. Вона забирає кращих синів України, Воїнів, які захищають нас від московського загарбника.
Герої не вмирають! Вони тут, з нами, на землі, тихо сплять… Ми плачемо, вони ж не плачуть, їхні душі зіфіваються полум’ям поминальних свічок. Пам’ять про наших полеглих Захисників буде жити вічно. Вони віддали життя, аби ми жили під мирним небом на своїй рідній землі.
Слава нашим Героям!
Віта Копильчук,
староста Яворівського старостинського округу.
