Учасникові УПАрмії Олексію Дмитровичеві Слижуку з села Розтоки виповнилось 98 років

Олекса Слижук на псевдо Синиця із села Розтоки, що на Івано-Франківщині, у 40-50 роках XX століття допомагав воїнам УПА. Тоді він облаштував у своїй хаті аналог сучасного волонтерського штабу, де повстанці могли отримати їжу, одяг, примуси та інші необхідні речі. Заодно Олекса створив у домі медпункт, куди воїни приходили за ліками.

Олекса збирав допомогу переважно для чоти Юрія Ілюка на псевдо Залізняк.

«У підпілля я пішов іще за німців. Бо я любив це, я любив Україну. Мій старший брат був у повстанцях, мав бойову травму», — ділиться чоловік.

«Я вночі підійшов кіньми у Яворів. Нараз коні стали і сфоркали. А енкаведист лиш крикнув: «Стой, стрелять буду». Я стрибнув поза коні униз. Тоді мене поранили в ліву ногу. Не дуже — легко, але вчув, що запекло. Я встав і помалу лісами добрався до хати», — пригадує Синиця.

За підтримку УПА енкаведисти арештовували Олексу 32 рази — викликали на допити.

«Завжди, коли прийду: «Давай, ти підкажи нам за лісових». Я кажу: «Що буду казати, якщо я не знаю, де вони та й що вони за одні. «Нічого, — казали. — Ти скажеш. Але чекай-чекай». Вони хотіли вивідати, як і що, а з мене не могли “купити” жодного слова», — розповідає Олекса Слижук.

Крім волонтерства в УПА, чоловік сплавляв ліс — кермував дарабою.

«Я через цю роботу дещо діставав з Чернівців. Де почув, що є щось інтересне у крамницях, то діставав і передавав Штефановим хлопцям», — пригадує Синиця.

Щиро вітаємо шановного іменинника з Днем народження! Здоров’я міцного, благополуччя, многая літа і Вільної України!

Матеріали про Олексія «Синицю» від Суспільне Івано-Франківськ

Share