Бужора Іван Петрович
Україна втратила ще одного відданого Захисника. Під час виконання бойового завдання загинув Іван Петрович БУЖОРА з селища Кутів.
Він народився 31 липня 1982 року у селищі Берегометі Вижницького району Чернівецької області. Закінчив Чернівецьке професійне училище №4. Служив в армії.
Одружився. Разом з дружиною Ольгою виховували синочка Ярослава. Жив у селищі Кутах.
У вересні 2014 року Івана Бужору мобілізували. Рік і місяць воював у зоні АТО. Опісля працював на різних роботах, в тому числі за кордоном.
З початку повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав Вижницької територіальної оборони, став на захист Батьківщини. У березні минулого року його підрозділ відправили у зону бойових дій. Захищав Полтавську, Сумську, Харківську області, відтак — Донецьку. Служив головним сержантом, командиром зенітно-артилерійського відділення роти вогневої підтримки.
Загинув 11 січня 2023 року внаслідок смертельних поранень, які отримав під час ворожого танкового обстрілу.
Іван Бужора мужньо захищав незалежність, свободу й територіальну цілісність нашої держави і понад усе бажав миру в Україні, найшвидшого повернення додому, до своїх рідних.
Не судилось…Герой віддав власне життя за нас з вами, за наш спокій і нашу свободу.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Героя. Схиляємо голови перед пам’яттю Захисника, який пожертвував життям в ім’я України!
Аж крається серце…
Сумна новина
Із фронту до Косова вмить
долетіла —
Забрала війна в нас
Бужору Йванка…
І Кути в зажурі без Тебе,
наш милий.
Як жити синочкові без татуся?
Як жити дружині, матусі, родині?
В скорботі Вкраїна, громада уся,
І Черемош сумно несе води сині…
Про Тебе говорять
лиш гарні слова…
Було в Тобі стільки
добра й позитиву!
Тепер Ти на Небі, сумує земля…
А рідні не вірять, чекають на диво!
Вертають Герої один за одним,
Із пекла вертають до рідної хати…
їх подвиг не буде забутий ніким!
І кожному шану
ми мусим віддати!
Уляна Лазарович-Малик.
«Гуцульський край», №3, 20.01.2023 року
