Чого не варто робити і говорити у спілкуванні з військовим
Військовий психолог Андрій Козінчук на своєму YouTube-каналі «У моїй голові» поділився порадами про те, як говорити з військовими, а які слова та вчинки можуть їх образити чи спровокувати на конфлікт.
Як висловити повагу незнайомому військовому
Можна говорити «Дякую за службу» або використовувати невербальні сигнали: посмішку, кивок або популярний «цивільний салют», коли люди прикладають руку до серця. Це розшифровується, як: «Завдяки тобі». «Дякую за твою службу».
Як спілкуватися з військовим, із яким ви не знайомі
Не робіть ніяких непередбачуваних дій: феєрверків, криків, обіймів ззаду. Ви повинні бути передбачуваними. Якщо ви хочете обійняти людину, спочатку скажіть: «Хочу вас обійняти».
Не треба запрошувати людину до частування: «Якщо ти військовий, ти втомився, давай із тобою підемо і вип’ємо». Людина, швидше за все, вам відмовить.
Уникайте важких тем і загальних фраз, на які військовим важко відповідати. Зразок: «Ну, як там наші?», «Страшно на війні?», «А чи багато наших загинуло?». Не факт, що військовий говоритиме про це, але йому буде не дуже комфортно.
Небажано клеїти ярлики: «Ви — герої, сонечка, красені, щит України». Гіпотетично так воно і є. Але ви не знаєте цієї людини. Вона може відчувати якусь велику провину, комплекс уцілілого, переживати речі, про які ви не знаєте. Тому краще говорити про свої почуття: «Для мене ви герої», «Я вам дуже вдячний», «Мені спокійно від того, що є ЗСУ».
Як спілкуватися з військовим, якого ви знаєте
Щиро висловлюйте свої емоції та бажання, кажіть, що ви щасливі, сумували або навіть злилися через довгу розлуку. Дайте йому висловитись. Не робіть нічого непередбачуваного. Жодної критики, порад та ярликів. «Критика війни недоречна від людей, які там не були», — коментує Козінчук.
Як спілкуватися з військовим з інвалідністю
Не змінюйтеся і спілкуйтеся з ним так само, як і з людиною без інвалідності. Є винятки, наприклад, баротравма (контузія), коли людина погано чує і просить говорити голосніше. Під забороною будь-яка жалість. «Цих людей називають “люди з інвалідністю”. Не інвалід, не каліка, не людина з особливостями», — пояснює психолог.
Не допомагайте людям без їхнього дозволу чи прохання, щоб не зачепити їхньої гідності. Якщо людина без кінцівок намагається відкрити рюкзак і ви хочете допомогти, попросіть дозволу. Робіть все з вербальної чи невербальної згоди.
Загальна порада для всіх
Якщо ви відчуваєте провину, коли бачите військового, не змушуйте його вирішувати вашу проблему. «Провина, як правило, показує, що ви не відчули своєї ролі в суспільстві, не знаєте її чи не задоволені нею. Не наголошуйте на цьому. Натомість підкресліть те, що пишаєтеся його службою», — каже Козінчук.
З інтернет-видань.
А ось як на ці питання відповіла «Інформатору» офіцер-психолог ССО «Азов» Богдана Трачук з Коломиї. Вже кілька місяців вона перебуває у зоні бойових дій.
1. Чому ти туди пішов?
Цим питанням ви знецінюєте такий серйозний крок людини. Потрібно, навпаки, підтримати, мотивувати. Людина вже зробила це, і це було її рішення, не змушуйте шкодувати про цей вчинок.
2. Також не варто дружині/коханій дівчині нагадувати чоловікові, що ви самотня. Що всі ходять парами. Що проводять разом час, а ви одна. Звичайно, це важко, але і йому нелегко. Щоб не чути дурних відповідей або щоб вас не почали ігнорувати, не варто про це говорити.
3. Я дуже за тебе переживаю! Я не спала всю ніч через тебе! Я так плакала за тобою!
Що ви хочете почути на такі слова? Дякую? Чи «мені дуже приємно, що через мене ти не спала і плакала». Це не підтримує! Військовий почуває себе причиною ваших переживань, йому стає дуже ніяково та сумно.
4. Сконцентруйте свою увагу більше на військовому, а не на собі. Дайте йому можливість виговоритись. Це значить — на період його служби знайти собі інших людей, з якими можна ділитися тривогами, переживаннями, страхами.
Оберіть співрозмовника серед тих, хто у відносній безпеці. А з військовими варто більше ділитися позитивом, — мріями.
Наприклад: «Ото ми з тобою поїдемо після війни туди і туди, а ще зробимо оце і це». Якщо військовий починає говорити щось на кшталт: «хто його знає, що буде далі; мені зараз не до цього», прийміть це спокійно. І все ж приємно завершіть розмову словами: «звичайно, поїдемо; звичайно, ти повернешся; всі війни завершуються». Так після розмови з вами у близької людини залишаться приємні спогади, мрії.
5. Коли це все закінчиться?
На це питання дуже важко відповісти, і ми б самі хотіли знати відповідь на нього. Війна, безумовно, закінчиться. Але поки що складно сказати, коли саме. Зараз наша армія трощить ворога. Щоб була позитивна відповідь на це запитання, кожен щодня повинен докладати зусиль, тоді добро та людяність обов’язково переможуть зло.
Головне завдання у цей час — вижити, зберегти любов у серці та розум в голові, бути згуртованими, сильними — і обов’язково перемога буде за нами.
Захисникам краще розповідати, як справи вдома, як діти, рідні, щось радісне та хороше. Навіть буденне. Нам тут цього не вистачає. Тут і так весь час розмови про війну. Хочеться, щоб рідні трішки відволікли, — пояснює офіцер-психолог Богдана Трачук.