Як не стати жертвою російських фейків: поради експертів

росія веде війну не лише на полі бою, айв інформаційному просторі. Цей бік війни не варто недооцінювати, адже пропаганда завжди була і залишається потужним інструментом деморалізації супротивника. Кожен українець зараз живе новинами, використовуючи всі доступні канали інформації. Але не кожному повідомленню треба вірити, адже частина з них — інструмент російської боротьби проти українського суспільства. Як не стати жертвою пропаганди, як розпізнавати фейки та звідки черпати достовірну інформацію — розбирався Центр громадського моніторингу і контролю.

Як створюються фейки

Працівники Центру протидії дезінформації при РНБО України знайшли в соцмережах окупантів навчальні матеріали щодо створення фейків проти України. В цій статті дають чіткі рекомендації, як дезінформувати людей, з певними прийомами, посилаючись на знання «української психології».

Там виділяються чотири пункти у створенні фейків:

1. Фейк повинен бути банальним. Щоб впливати на широкі верстви суспільства, не потрібно придумувати нічого надприродного. Ліпше додати навіть трохи абсурду («Націоналісти в Україні розпинають російських дітей»).
2. Фейк повинен мати в собі потужний меседж і залишати простір для власних фантазій («Мер — російський шпигун»).
3. Фейк має враховувати місцеві особливості. Достовірності йому надає прив’язка до місцевості («В селі Іванівка — російські танки»).
4. Багаторазове повторення. Написане трьома людьми в чаті уже стає істиною. А якщо додати сакральне «Влада всім бреше!», то цей фейк не спростує жоден аргумент.

Наприкінці цього «путівника» міститься чіткий заклик окупантам створювати фейки і поширювати в соцмережах України. Що ми і бачимо останнім часом у величезній кількості.

Марія Сагайдак, експертка Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки під час дискусії у Медіацентрі Україна розповіла, що мета російської пропаганди не просто обманути, а посіяти хаос і паніку, змусити людей сумніватися.

«Від того, яку мету ставить російська пропаганда, залежить, які методи, канали та платформи вона використовує, росія по-одному діє в російському середовищі, по-іншому — в українському, ще по-іншому — працює на західні аудиторії. Тобто, якщо ми бачимо, що у росії здебільшого, використовують просто відверту брехню і фейки, то у західному середовищі дуже популярним меседжем стало «не все так однозначно». Бо у світі не вірять відвертій брехні росії», — сказала вона.

Соцмережі — це не медіа

Костянтин Квурт, голова правління «Інтерньюз-Україна», протягом дискусії в Медіацентрі Україна підкреслив: «Соціальні мережі — це не медіа».

Марія Сагайдак додала, що російські інформаційні фейки у соціальних медіа зараз поширюється зі «швидкістю світла», їх дуже важко відслідковувати, вони анонімні та дуже легко проникають в інформаційний простір.

«Люди, особливо зараз, в умовах війни, шукають інформацію, шукають відповіді на запитання, і вони реагують набагато швидше на ці короткі повідомлення, які ми бачимо в соціальних медіа, ніж на довгі тексти-спростування», — сказала Марія Сагайдак.

Тому до повідомлень у соцмережах важливо ставитися критично, перевіряти їх, шукати підтвердження в офіційних джерелах.

Як розпізнати фейки

Після 24 лютого кількість сумнівної інформації збільшилась у рази, повідомив Ярослав Іваночко, заступник шеф-редактора видання zaxid.net, під час дискусії в Медіацентрі Україна.

«Щодня доводиться перечитувати, перевіряти в тих межах, в яких ми можемо зараз перевірити, тому що дуже багато інформації просто неможливо перевірити, і вона усувається», — підкреслив він.

Спеціалісти проекту «Медіа-Драйвер», створеного ГО «Детектор медіа», дають декілька порад із перевірки фейків.

1. Емоції — найбільший ворог об’єктивної інформації. Тому часто поширюють дезінформацію про дітей, зґвалтування, небезпеку для здоров’я і т.ін. Зверніть увагу на свої відчуття коли отримуєте інформацію. Якщо ви відчуваєте злість, роздратування або розчулюєтеся — це знак того, що вами намагаються маніпулювати і хочуть щоб ви реагували емоційно. Зробіть паузу, а потім поверніться до інформації з «холодною головою».

2. Довіряйте лише перевіреним джерелам. Слідкуйте за гігієною споживання інформації. Ставтеся до повідомлень так само, як до продуктів, які їсте. Обережно споживайте з невідомих джерел — соцмереж, блогів, чуток.

3. Об’єктивність інформації може залежати від власника ЗМІ. Дізнайтеся, хто володіє певним медіа. Це допоможе критично аналізувати відомості про події.

4. Критичне ставлення до інформації допоможе захиститись від фейку. Треба сумніватися у правдивості відомостей, бо маніпулятор хоче, щоб ви просто вірили без сумнівів.

Поставте самому собі питання:

• «Інформація має зрозуміле джерело походження, або це якийсь анонім, чи невідомий профіль у соцмережах?».
• «Журналіст чи його співбесідник самі були свідками чи учасниками подій, або дізнались про це від когось?».
• «Чи отримали вони офіційне незалежне підтвердження того, що сталося, або це їх погляд на події?».
• «Чи могла інформація про події бути спотворена? Чи були зацікавлені в цьому джерела інформації або журналісти через гроші або іншу мотивацію?»

5. Дивіться на повідомлення цілісно. Коли маніпулятор створює фейк, він може взяти правдиву інформацію з різних подій і об’єднати їх в одну, яка буде неправдивою. Часто фотографії та відео беруть з одного місця, а текстовий опис — з іншого. А насправді описувана ситуація має взагалі третій зміст.

Центр громадського моніторингу і контролю.