«Квітка розмарія» буде розквітати
Нещодавно у Тюдові відбувся І Міжрегіональний фестиваль пам’яті Назарія Яремчука. Йому дали назву однієї з пісень, надзвичайно мелодійної, яку неперевершено виконував талановитий і незабутній співак. Метр української естради народився на Буковині, в с. Рівня Вижницького району. Фестиваль в його честь започаткували сусіди по інший бік Черемоша. Тюдівчани зберігають про Назарія Яремчука світлу згадку — для них він був завжди своїм. Таким залишається й зараз, бо є почесним жителем їхнього села.
Перший міжрегіональний фестиваль пам’яті Назарія Яремчука «Квітка розмарія» пройшов гарно, організовано, має схвальні відгуки. Після його завершення до редакції часопису «Гуцульський край» завітав голова правління колишнього колгоспу «17 вересня» Микола Никифорак. Мого співрозмовника переповнювали позитивні емоції, коли ділився своїми спогадами про прекрасну людину, чудового виконавця українських пісень, незабутнього Назарія Яремчука, з яким Миколу Петровича поєднували ділові, а потім і просто товариські стосунки.
«З Назарієм Яремчуком мене познайомив головний редактор Чернівецького обласного державного телерадіо комітету Юрій Терон. Назарій був частим гостем у них на студії, адже популярність співака з кожним днем зростала. Він мав чимало шанувальників серед слухацької й глядацької аудиторій. А наш трудовий колектив якраз запросили на популярну в той час телепрограму «Сяйво». Запросили за вагомі трудові, культурно-соціальні здобутки колгоспу «17 вересня». До господарства з розвинутою, як тепер кажемо, інфраструктурою входили села Тюдів, Малий Рожин, Великий Рожин, Розтоки.
Люди мали роботу, а в усіх населених пунктах були відчутні соціально-економічні перетворення. Наш досвід роботи був цікавим іншим регіонам України та й не тільки нашої республіки. Івано-Франківське обласне телебачення на той час не покривало сигналом територію Косівського, частину Снятинського та Верховинського районів, тому люди дивилися передачі Чернівецького телецентру. Програма «Сяйво» була дуже бажаною. В кожній хаті, її ніхто не пропускав.
Знайомство із заслуженим, а потім і народним артистом України переросло в міцну творчу дружбу як трудового колективу так і мою особисту. Назарій багато разів виступав з концертами у наших селах — Тюдові, Малому Рожині, Великому Рожині, Розтоках. Він завжди був бажаний у трудових колективах автотракторного парку, деревообробного комбінату, механічних майстерень колгоспу. Одного разу ми влаштували сцену на відкритій платформі автомобіля ЗІЛ-133, там же виставили й апаратуру. Народного артиста тепло й щиро вітали кількасот вдячних простих колгоспників, робітників, водіїв, трактористів, слюсарів, столярів, представників сільської інтелігенції. Про той концерт навіть відзняли прекрасний відео кліп, який увійшов у документальний фільм, відзнятий державною Київською кіностудією про творчий шлях народного артиста України Назарія Яремчука.
Н.Яремчук любив спілкуватися з роботящими людьми, цінував нелегку працю колгоспників. Назарій радо виступав з концертами на наших полонинах у Верховинському районі. Там випасали близько 10 тисяч овець, 500 голів великої рогатої худоби, на полонинах літували більше 100 людей — це доярки, пастухи, чабани, механізатори, будівельники. Полонинникам було приємно, що їхню працю шанують, не забувають, що вони відірвані від дому, сім’ї, домашнього добробуту. Полонинське літування не назвеш легким. А Назарій так співав, що його голос відлунював аж на найдальших полонинах. Там у горах така акустика, якої немає жоден концертний зал.
Особливо слід відзначити велику творчу й організаторську працю Н.Яремчука при відзначенні визначних подій у нашому господарстві. Зокрема при святкуванні 50-річчя воз’єднання західноукраїнських земель в єдину Україну та відкриття пам’ятника в честь Воз’єднання в 1989 році. До тієї ювілейної дати було приурочено відкриття: нової будівлі сільської ради в Тюдові; будинку побуту, в приміщенні якого знаходилася дитяча музична школа, що була на балансі колгоспу; відділення зв’язку, продуктового магазину. Було капітально відремонтовано сільський Будинок культури на 500 посадкових місць. Також закупили сучасну (на той період) музичну апаратуру та інструменти. Зробили і благоустрій території. Тоді ж відбулося урочисте відкриття новозбудованого сільського стадіону. До речі, колгоспна футбольна команда вважалася найкращою в районі, була кілька разів і чемпіоном області та призером ФСТ «Колос».
Чому я про все це згадую? Бо при активній допомозі Н.Яремчука було організовано велику святкову концертну програму за участю «зірок» української естради — Івана Поповича, Надії Шестак, Назарія Яремчука. Вела програму диктор українського центрального телебачення Тамара Стратієнко. Пізніше, при сприянні Н.Яремчука, познайомився з відомими артистами України Миколою Мозговим, Іво Бобулом, Василем Зінкевичем, сестрами Ротару, всі вони дали у нас ряд концертів. Правління колгоспу дотримувалося такої думки: якщо люди добре працюють, то заслуговують і на змістовний відпочинок. А послухати й подивитися виступи таких знаних артистів — це справді гарний відпочинок.
Через рік, тобто у 1990-му правління і трудівники колгоспу готували відкриття пам’ятника Т.Г.Шевченку на Сокільській скелі, на межі сіл Тюдова та Великого Рожина. У підготовці цього важливого заходу брав активну участь і народний артист України Н.Яремчук, але через важку хворобу Назарій не зміг особисто взяти участі у святі.
Про результати співпраці правління колгоспу з Н.Яремчуком можна говорити чимало. Скажімо, на його прохання колгосп брав участь і був офіційним спонсором першого фестивалю «Червона рута». Назарій був головою оргкомітету, з-за його безпосередньої підтримки в програму фестивалю було включено виступ косівської групи — ВІА «Гуцули» під керівництвом нашого поета-пісняра Остапа Гавриша. Група була визнана призером фестивалю. Колгосп повністю профінансував її участь у «Червоній руті» за рахунок власних коштів господарства.
Щоб у читачів не склалося помилкове враження, що керівництво господарства займалося тільки проведенням всіляких культурних заходів, то коротко зазначу, що в першу чергу здійснювали велике будівництво виробничих і господарських об’єктів. Колгосп, який своєю діяльністю охоплював четверо сіл, мав деревообробний комбінат, швейні цехи, цех з переробки шкіри, плодопереробні цехи, цех з розливу мінеральної води «Буркут», асфальтний міні-завод, форельне господарство, нові ферми. І все це створювали без залучення будь-яких державних коштів.
Масштабне будівництво здійснювали і в соціально-економічному плані. У Великому Рожині спорудили школу з плавальним басейном, комп’ютерними класами, спортзалом і спортивними майданчиками. Було збудовано два двоповерхові приміщення сільських рад, двоповерхові житлові будинки для вчителів і спеціалістів. Не буду всього перелічувати, бо обсяг будівельних робіт сягав великих масштабів.
Але величезна робота, яку в господарстві проводили в напрямку купьтурно-просвітницької діяльності мала не менш важливе значення в становленні й розвою національної культури, нашої української ідентичності, гордості за свій рідний край. Участь у цьому процесі народного артиста України Н.Яремчука просто неможливо переоцінити. І ще хочу адресувати слова подяки своєму товаришеві, колишньому заступникові голови правління з соціальних питань Іванові Федоровичу Івасюку, заслуга якого дуже велика у тій співпраці, бо без нього не обходилося жодне добре починання. Тюдівчани ще за життя зарахували Назарія почесним жителем Тюдова».
У цій публікації, яка є основою розмови з Миколою Петровичем Никифораком, намагався донести до читача те, що мало відоме широкому колові прихильників творчості Назарія Яремчука, який, на жаль, рано відійшов за обрій земного життя. Але його творче життя буде продовжуватися у фестивалі «Квітка розмарія». І, звичайно, треба віддати належне організаторам Першого міжрегіонального фестивалю, зокрема радникові-консультанту голови районної ради Дмитрові Колотилу, депутатові районної ради Катерині Луканюк, директорові Кутської дитячої школи мистецтв Людмилі Миронюк і всім хто доклав зусиль для його проведення. Адже тюдівчани започаткували важливий захід у справі популяризації української пісні та збереження пам’яті незабутнього Назарія Яремчука. «Квітка розмарія» має для цього благодатний грунт, яким є творча спадщина славетного співака.
Ігор Сусак.
«Гуцульський край», №31, 3.08.2018 року
