Всі у відділі працюють, як одне ціле

Професія лікаря — одна з найкращих. Люди в білих халатах рятують життя і здоров’я, які подарував нам Всевишній, які є найціннішими для кожного з нас. Тому їх треба берегти. Але не завжди це вдається.

Нещодавно зі мною сталася велика біда. Я впав у хаті і зламав ногу вище коліна. Пролежав без пам’яті не знаю скільки — так, що на вулиці вже розвидніло. Хочу підвестися, але не можу: відчуваю страшний біль, не можу ні крикнути, ні дихнути. Якось, з великим трудом, повернув голову і побачив, що нога висить, як на мотузці. Від побаченого мені стало погано. Прийшли син і внук, ледве поклали мене на ліжко. Я кричу від нестерпного болю.  Викликали швидку. Медики забрали мене в лікарню.

Першу невідкладну медичну допомогу надав лікар-травматолог, кандидат медичних наук з великим фаховим досвідом Ігор Васильович Яремин. Він дав знеболююче, робив усе, що в таких ситуаціях можливе, був поряд зі мною більше двох годин, поклав ногу на витяжку, чим ‘зменшив біль, за що я йому безмежно і від душі вдячний. Так я пролежав цілу ніч.

На другий день прийшов до мене завідувач відділу травматології Іван Богданович Дуб. Це прекрасна душею людина, лікар вищої категорії. Оглянув мою ногу. Як рідний батько до дитини, а може, ще й краще, поставився до мене, порадив, що робити в такій ситуації. Я уважно його слухав. Іван Богданович мене заспокоїв: все буде добре, будете ходити як і раніше.

Я погодився на операцію, хоча мені вже немало років. Подумав: що Бог дасть, так і буде. На третій день мене оперували Іван Богданович Дуб, його син Богдан Іванович Дуб, який 2019 року закінчив медичний інститут, а в 2021 році — інтернатуру. Це прекрасна людина, молодий спеціаліст, лікар-травматолог. Вже третій рік він разом з татом робить складні операції, яких у травматологічному відділенні Косівської ЦРЛ ніхто раніше не робив, могли тільки мріяти про це.

Допомагали під час операції лікар-анестезіолог, ветеран медицини з великим досвідом, завідувач реанімаційного відділу Михайло Іванович Рабинюк, операційна медсестра Марія Василівна Максим’юк, санітарка Іванна Василівна Данилюк.

Операція була складною для лікарів, а ще важчою — для мене. Тривала три години. Медики зробили все, що могли, а далі все залежало від медичних сестричок і санітарочок. Це вони стоять на варті нашого життя і здоров’я удень і вночі, метушаться біля хворих, як бджілоньки коло вулика, підтримують пацієнтів душею і серцем, вселяють у них надію, що все буде добре. А під час епідемії коронавірусу вони працювали у спеціальних костюмах і масках, не знали, чи повернуться до рідної домівки, своїх діточок і батьків здоровими.

Відділення травматології — це прекрасний колектив, який багато років очолює порядна людина, прекрасний керівник, лікар вищої категорії Іван Богданович Дуб. За 24 роки трудового стажу він разом з колегами провів більше трьох тисяч різних складних операцій, подарували людям друге життя, здоров’я, надію на краще. Іван Богданович Дуб за ці роки зумів згуртувати такий прекрасний колектив, з якого треба брати приклад, бо всі у відділі працюють, як одне ціле.

Його син Богдан ще маленьким був, мав десь три-чотири рочки, а вже казав: «Я хочу бути лікарем, щоб лікувати людей, дітей, щоб вони були завжди дужими і здоровими». Його мрія здійснилася у 2019 році — закінчив медінститут. Цього року закінчив інтернатуру. Це прекрасна душею і серцем людина, молодий спеціаліст, лікар-травматолог, який уже третій рік поспіль разом з татом робить серйозні операції, за що я чув від інших пацієнтів найщиріші слова великої їм вдячності.

Хочу від себе особисто та від багатьох хворих висловити подяку на адресу всього колективу відділу. Хочу назвати кожного і кожну поіменно за їх неоціненний труд, людяність, доброзичливість, за те, що у відділі панують ідеальна чистота і порядок, аж на душі приємно, за те, що все це зроблено сумлінною працею. Найкращих і найщиріших слів подяки заслуговують: заввідділом травматології Іван Богданович Дуб, лікар-ординатор Роман Романович Вань, лікар-ординатор Ігор Васильович Яремин, лікар-травматолог Богдан Іванович Дуб, гіпсотехнік Петро Михайлович Близнюк, медичні сестричкиУ.П.Гаврилків, Н.В.Джумарик, Г.Т.Копчук, О.О.Голобродська, С.П.Фенко, Х.М.Окрепко, М.В.Максим’юк, старша медсестра О.В.Костинюк, сестра-господиня Л.Ю.Риптик, буфетниці Г.І.Мосейчук, О.П.Радиш, санітарочки М.Ю.Феркаляк, О.Ю.Яковенчук, Г.В.Гайсенюк, Н.В.Морокова, Г.І.Циканюк.

Від себе особисто та від багатьох хворих перш за все бажаю усім їм щасливого життя, міцного здоров’я і всього найкращого, щоб вони ніколи не знали біди, а тільки велике добро.

З великою шаною до всіх медиків Косівщини — Петро Лосюк, член НСЖУ.
«Гуцульський край», №39, 24.09.2021 року