Прекрасний педагог і керівник
Як у народі кажуть: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Напередодні новорічно-різдвяних свят я зустрівся із неординарною, прекрасною серцем і душею людиною — директором Косівського ліцею ім.М.Павлика Василем Андрійовичем Гостюком.
Майже 20 років Василь Андрійович очолює педагогічний колектив, де працюють багаті досвідом учителі. Маючи за плечима великий досвід педагогічної і керівної праці, Василь Гостюк знайшов тісний зв’язок із підлеглими та учнями.
Відколи В.А.Гостюк працює директором, колектив став здруженим і згуртованим. За цей час Василь Андрійович зробив чимало з благоустрою території і багато інших корисних справ, яких не змогли зробити до нього. Всюди панують чистота і порядок. Тут відчувається, що про все дбає добрий господар, якому не байдужа атмосфера, що панує у колективі. Учні і їхні батьки поважають прекрасного директора і педагога.
З батьківською допомогою зробили ремонти у класах. Відрадно, що у навчальному закладі відкрито просторий спортивний зал. Все, що вдалося зробити В.А. Гостюку, будуть з приємністю згадувати учні, їхні батьки, а також учителі. Віриться, що й надалі Василь Андрійович буде гідним керівником і господарем, дбатиме про добробут свого навчального закладу.
Василя Гостюка знають не тільки як прекрасного вчителя й директора, а і як поета-пісняра. Ще у молоді роки він був багаторічним дописувачем газети «Радянська Гуцульщина», пізніше газети «Гуцульський край». Василь Андрійович зберігає підшивки зі своїми публікаціями з різних газет і журналів. Його нагородили багатьма грамотами, медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям», він є лауреатом педагогічних премій. У 2018 році був делегатом 10-го з’їзду письменників України. У його доробку чимало віршів, на які написано музику. Про таких говорять, що це людина з великої літери.
У Василя Андрійовича прекрасна сім’я — дружина, діти. До речі, син Андрій працює учителем інформатики у рідному колективі, а дочка Ольга — викладач іноземної мови, але живе і працює за кордоном.
Хочеться зазначити, що якби у нас було багато таких керівників, то й життя було б набагато кращим.
Петро Лосюк,
ветеран праці, член НСЖУ.
«Гуцульський край», №6, 7.02.2020 року
