Хто вони Батюшки УПЦ МП?
Ні для кого не секрет, що для розгойдування ситуації в Україні Кремль використав не тільки політичні та економічні важелі впливу на народ, а й релігійні.
Багато батюшок, службовці в церквах УПЦ МП, не просто відкрито підтримували російську агресію в своїх проповідях. У тому числі від них звучали заклики до людей вступити в “ополчення”, взяти в руки зброю і йти вбивати співгромадян. Однак діяли і продовжують свою службу за завданням Кремля в Україні не тільки попи-пропагандисти, а й наводчики, кулеметники і шпигуни.
Мабуть, найпершим “святим отцем”, що зрадив свою батьківщину, можна вважати служителя Свято-Воскресенського храму отця Віталія, який прихистив у себе в церкви кілька десятків бойовиків. За кілька тижнів до захоплення терористами Слов’янська в храм прибули “зелені чоловічки” з Росії, очолювані грушником Ігорем Гіркіним. Чи не ховаючись, вони чистили зброю на порозі церкви і чекали свого “зоряного часу”.
І таких батюшок в Україні, на жаль, дуже і дуже багато, відповісти перед законом доведеться всім з них.
Можна розповісти, наприклад, про макіївського батюшку Олексія Левченка. 28 квітня минулого року проти нього було порушено кримінальну справу під номером 22015000000000127.
Його підозрюють в злочині, описаному в частині першій статті 258-3 КК України — “Створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації. Протоієрей Свято-Миколаївського храму селища Григорівка, що відноситься до Макіївки, Свято-Іверського жіночого монастиря Московського Патріархату, начисто сметенного з лиця землі під час боїв за аєропорт імені Прокоф’єва, шпигував на користь “ДНР” і так званого “русского мира”.
У матеріалах кримінальної справи сказано, що батько Олексій умовляв прихожан розповідати йому про місця дислокації ВСУ, а також кількості бійців і їх озброєнні. Після отримання інформації батюшка передавав координати і всю інформацію своїм кураторам в “ДНР” — російським фсбшниками. На жаль, подібних до нього діячів дуже багато. І назвати їх роботу в нашій країні службою церкви надзвичайно складно.
Коли в релігію втручається спецслужба, а самі батюшки виступають за масові вбивства і намагаються донести до прихожан думку про нерівність народів — це вже злочин, і зараз ми бачимо, як за допомогою релігії ФСБшники і діячі церкви намагаються знову зіштовхнути українців лобами на релігійному грунті.
