Відгуки бійців про Реабілітаційно-відпочинковий табір для бійців АТО З любов’ю в серці

2-й та 3-й заїзди до Реабілітаційно-відпочинкового табору для бійців АТО «З любов’ю в серці» відбулися!

Цього разу таборування проходило на базі готелю «Стожари» у селі Розтоки Косівського району, Івано-Франківської області.

Протягом трьох тижнів у нашому Таборі відпочивали бійці 1-ої, 2-гої та 3-ої штурмових рот 5-го окремого батальйону ДУК «Правий Сектор» та батальйону спеціального призначення «Донбас», 11-го батальйону «Київська Русь» та 2-го об’єднаного батальйону зв’язку ЗСУ, а також члени сімей деяких бійців (всього 38 осіб).

Неймовірна атмосфера тепла і любові, взаємоповаги та людяності, щирості та добра панувала у Таборі. Переконатися у цьому Ви зможете переглянувши сюжети про Героїв нашого табору і табірне життя загалом на каналі «ДРИМБА ТВ» у мережі Інтернет. Перебуваючи тут, спілкуючись з воїнами ти наче знаходишся у іншому світі. У світі де немає місця злобі і заздрощам, ненависті і підлості, байдужості та зверхності. Неймовірно розумні, освічені, талановиті, добрі, щирі… Так-так, це все про них, про наших Героїв. Гасло «Героям Слава» тут набирає особливого змісту, бо кожен з них – це ГЕРОЙ!

Їхні очі світяться вірою у перемогу, у світлий завтрашній день. Втомлені від війни, від тих жахіть, які їм доводиться бачити і переживати вони не втрачають головного – людяності і надії на те, що ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ! Я не знаю чи всі вони були такими від народження чи це важкі випробування зробили їх такими, але ці хлопці, як ніхто, вміють цінувати любов і турботу, якими ми намагаємося оточити їх. І від тих слів вдячності, які вони постійно повторюють, стає так боляче. Бо знаєш, що то ми маємо бути їм вдячні, адже вони там, на фронті, ризикують своїм життям, щоб ми могли тут мирно жити і не здригатися від вибухів та градів. І від того їхнього захоплення нашим краєм та людьми, які тут проживають, стає ще болісніше. Бо ж не будеш їм розповідати, що в загальній своїй масі люди черстві і байдужі, що лише завдяки підтримці та допомозі мізерної кількості наших краян нам вдається організовувати цей відпочинок і реабілітацію для них.

Виявляється для більшості звернення про допомогу та підтримку через мережу інтернет та районну газету замало. Всі чекають на особисте прохання. Я веду мову не про пересічних громадян, які і так у цей надскладний час ледве кінці з кінцями зводять. Мова про тих, хто незважаючи ні на що продовжує жити як жив, ні в чому собі не відмовляючи. Скажете – «наше право». Звичайно! Але на фоні того, як старенька бабуся підходить до бійців біля церкви, куди ми їздили на екскурсію, і простягає 100 гривень, як виглядаєте ВИ?! Розуміємо! Хіба ж вам до благодійності та добрих справ. На порядку денному листівки та біг-борди з обіцянками-цяцянками до виборів.

Дивує ще один аспект! Такого роду заходи – це не лише реабілітація та відпочинок для наших захисників. До нас приїжджають бійці з різних підрозділів, які в мирний час проживали в різних регіонах України. Донецьк, Запоріжжя, Харків, Київ, Житомир, Рівне, Суми, Тернопіль, Чернівці, Львів, Івано-Франківськ… Більшість з них на Косівщині, тай загалом на Західній Україні, були вперше. Невже неочевидно, який це потужний інструмент для розвитку регіону. Всі кричать про занепад Косівщини як туристичного краю. А тут, як-то кажуть, одним пострілом… Хлопці не лише реабілітуються і відпочивають, вони відкривають для себе наш край. Вони, повертаючись на передову і в свої рідні міста, везуть з собою враження про чудову природу Карпат, про водоспади, про мистецтво і культуру. І всі вони мріють повернутися сюди знову у мирний час разом з друзями і рідними. Та хіба ж про це хтось думає? А мали б! Бо розвиток і майбутнє регіону – це відповідальність місцевої влади, і на це виділяється фінансування, і є посадовці, які отримують заробітну платню за те, щоб розробляти стратегії, підтримувати відповідні ініціативи та втілювати їх у життя.

Але то ж занадто складний шлях, правда?! Надрукувати брошурки і листівочки куди простіше.

Кинувся у вічі і залишив неприємний осад ще один момент – реакція місцевих жителів. Вірніше її відсутність. Під час проведення 1-го заїзду до нашого Табору у селі Шешори ми мали потужну підтримку від громад сіл Шешори та Пістинь. Щодня до нас заходили місцеві жителі щоб поспілкуватися з бійцями, приносили різні гостинці та смаколики, підтримали нас фінансово та продуктами харчування, допомагали в організаційних питаннях. Що ж стосується нашого перебування у селі Розтоки…за три тижні перебування там жоден, я повторюю, жоден місцевий житель не виявив ні найменшого інтересу до того, що відбувається. Як на мене, коментарі тут зайві!

З огляду на все вищеописане можу сказати лише одне – тепер я розумію, чому хлопці так прагнуть повернутися на передову! Після фронту, після атмосфери, яка панує там (а це честь, гідність, братерство, взаємодопомога) випробування байдужістю та цинізмом тилу виявляється нестерпним…

У загальному підсумку якось так!.. Скажете, жорстко? Зате, справедливо!

А тому, ми, ініціатори та організатори Реабілітаційно-відпочинкового табору для бійців АТО «З любов’ю в серці», висловлюємо щиру вдячність усім тим, хто не залишився байдужим і допоміг нам в організації та проведенні 2-го та 3-го заїздів.

І так! Перш за все велика подяка власникам Готельно-туристичної бази «Стожари» Євгенію Кольнеру, Олексію Рунову, Кирилу Вороніну та Андрію Мудрієвському за можливість проведення таборування на території цього комплексу.

Окрему подяку висловлюємо сім’ям Володимира і Світлани Березюк (700 грн.) та Діани і Віктора Уличів (3000грн.) за фінансову підтримку, допомогу у вирішенні організаційних та транспортних питань, а також питань по забезпеченню продуктами харчування.

За фінансову підтримку дякуємо: Церкві Успіння Пресвятої Богородиці УПЦ КП с. Старий Косів (3000грн.), церкві УГКЦ Св. Василія м.Косів (2784грн.), Храму Зішестя Святого Духа с.Соколівка (2600грн.), пану Сливі Ігорю Михайловичу м. Київ (5000грн.) Сергію Дутці (1000грн.), Андрію Якиміву м.Косів (850грн.), сім’ї Руслана та Надії Генкалюк м.Косів (700грн.), сім’ї Атаманюк с.Пістинь (200грн.), пані Наталії смт. Кути (200грн.), пану Михайлу (200грн.), пану Жолобу м.Коломия (з автобуса Івано-Франківськ-Коломия) (500грн.), Тинкалюк М.В. с. Пістинь (250грн.), жителям с. Старий Косів (кут Зарінок, депутат Павлюк Ю.В.) (1900грн.), пані Анні с.Пістинь (жінка про яку ми вище згадували) (100грн.), Роман Печижак та Юрій Плосконос м.Косів (500грн.), Юрій Микитюк м.Косів (600грн.), Антон Курищук м.Косів (150грн.), Мар’ян Юсипчук смт.Кути (100грн.), Руслан Пасарюк с.Старі Кути (100грн.).

Окрему і особливу вдячність за фінансову підтримку хочемо висловити батьку 19-річного бійця (позивний Рудя), який відпочивав і реабілітувався у нашому таборі після важких поранень отриманих на фронті, численних операцій та тривалого лікування. Зі сльозами вдячності і словами «Я можу собі це дозволити…на ці гроші Ви зможете допомогти ще комусь» він пожертвував 2000 гривень. Вчинок гідний наслідування. Вчинок, який не залишає байдужим, але зовсім не дивує, бо розумієш, що шкала цінностей у таких людей кардинально відрізняється. Спасибі Вам велике і спасибі за СИНА, який є гідним свого Батька!

Таким чином, загальна сума коштів, зібраних для проведення 2-го та 3-го заїздів склала – 26 434,00 гривні.

За допомогу у забезпеченні продуктами харчування висловлюємо подяку Церкві Успіння Пресвятої Богородиці с. Старий Косів, сім’ї Віктора та Зоряни Люльки (м.Косів), сім’ї Леоніда, Наталії та Тетяни Березюків (смт.Кути), пані Оксані Довгун (м.Косів), жителям села Пістинь та с. Старий Косів (кут Зарінок), жителям смт.Кути та с.Старі Кути: Василю Бойчуку, пану Миколі Близнюку, Дмитру Юсипчуку, Марії Крижанівській, Марії Шпитко та Церкві УГКЦ Преображення Господнього.

За допомогу у вирішення транспортних питань, які виникали протягом цих трьох тижнів, дякуємо пану Миколі Черленюку (м.Косів) та його колегам, а також Леонідові Березюку (смт.Кути), Роману Печижаку, Юрію Микитюку, Анатолію Гордійчуку, Роману та Степану Библюкам (м.Косів), Петру Бейсюку та водію ЦДТ Петру Мосейчуку (с.Пістинь).

Хочемо подякувати й тим, хто допоміг нам в організації відпочинкової та культурної програми нашого Табору, а саме: вихованцям танцювального колективу «Зелений талісман» Косівського ЦДТ та учасникам «Відкритої Школи Патріотизму», викладачу Ігорю Барановському та студентам КІПДМ ЛНАМ, керівникам гуртків ЦДТ Руслану Солиджуку та Вікторії Яремин, ватагу полонини «Росохата» Василю Кравчуку, власниці бджолиних диво-хаток Марії Карп’юк, декану Косівського деканату УАПЦ отцю Петру Дяківу (з парафією села Пістинь), працівникам ДП «Кутський лісгосп» і громадським активістам с.Пістинь, директору ресторану «Аркан» пану Роману Кушнірчуку (с. Шешори), учасникам ансамблю «Сонячна струна», поету Ігорю Маковійчуку, учасникам гурту Лангольєри, Олександру Бондаренку, Тарасу Пасимку та Богдану Бурлаченко.

Враховуючи те, що частина продуктів харчування, а також транспортних та відпочинкових послуг (сума яких, за нашими підрахунками, складає біля 15000,00грн.) були надані на безоплатній основі, витрати на організацію та проведення 2-го та 3-го заїздів до Табору склали – 26 536.15 гривень (продукти харчування та господарські витрати – 9 346,15грн.; транспортні витрати (включаючи компенсацію вартості дороги для частини бійців-добровольців) – 7 490.00грн.; Арт-Майдан (канцелярські товари, фарби, стрічки та інші матеріали) – 1040,00грн.; оплата комунальних послуг – 2760,00грн.; оплата послуг кухарів – 2100,00грн.; оплата праці управляючого та охоронця бази – 3800,00грн.).

Знаєте, є люди які кажуть, що організатори наживаються на цій справі. Чесно? Ще й як! Бо в результаті проведення трьох заїздів до нашого Табору ми отримали нових друзів, море позитивних емоцій, приємні спогади і неоціненний досвід! І повірте, все матеріальне – ніщо у порівнянні з цим!

Оргкомітет табору «З любов’ю в серці» Тетяна Костинюк та Оксана Соколюк.

PS. Наступний заїзд заплановано на 8 жовтня. Всі, хто має змогу і бажання підтримати дану ініціативу, звертатися за телефоном 067 6765793. Фінансова підтримка проекту: “Райффайзен Банк Аваль”, 4119979003415432, отримувач: Тетяна Костинюк. Це звернення стосується тих, хто усвідомлює важливість такого роду заходів.